Як самостійний науковий підрозділ кафедра історії і культури України та спеціальних історичних дисциплін функціонує з серпня 1993 р. і на сьогодні є однією з провідних загальноуніверситетських кафедр та досить потужним науковим історичним осередком, з власним досвідом наукової та освітньої діяльності. Завідувачем кафедри в період 1993 – 2014 рр. був доктор історичних наук, професор, дійсний член Національної академії педагогічних наук України В.П. Коцур, а з 2015 р. – доктор історичних наук, професор В.К. Молоткіна.
Кафедра забезпечує викладання окремих предметів блоку гуманітарних та соціально-економічних дисциплін, а також деяких спеціальних історичних дисциплін на 6 факультетах. Крім того, кафедра, як випускова, забезпечує читання значної частини базових курсів та спеціальних дисциплін на факультеті історичної та соціально-психологічної освіти.
У процесі розвитку вищого навчального закладу відбувалася реорганізація та професійний ріст кафедри, зміцнення її наукового потенціалу. Якщо на 1993 р. із 8 її членів наукові ступені та вчені звання мали лише 3, то на 2001 р. за якісним показником кафедра вийшла на 73,7 % захищеності, на 2003 р., відповідно до статуту університету, захищеність на кафедрі склала 80 %; станом на 2015 р. – 87,5 %, на 2021 р. – 100 %.
Із числа викладачів кафедри вийшло 2 ректори вищих педагогічних закладів України: Олександр Михайлович Лебеденко – ректор Ізмаїльського державного гуманітарного університету (з 1996 р.), Віктор Петрович Коцур – ректор ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія сковороди» (з 1998 р.). Професійне становлення – від студента-аспіранта до кандидата наук-доцента – пройшов на кафедрі також Олексій Михайлович Лукашевич – з 2014 р. директор НІЕЗ «Переяслав».
Станом на 2021/2022 н.р. якісний склад кафедри складає 12 викладачів, які забезпечують викладання загальних та спеціальних курсів, підготовку студентських наукових робіт, керівництво аспірантами. З них 3 доктори історичних наук, професори: Валентина Костянтинівна Молоткіна, Віктор Петрович Коцур, Оксана Іванівна Висовень; 8 кандидатів історичних наук, доцентів: Оксана Анатоліївна Тарапон, Людмила Василівна Хмельницька, Олена Володимирівна Колибенко, Ніна Сергіївна Брехунець, Василь Леонідович Дудар, Тетяна Василівна Логвинюк, Анастасія Володимирівна Ставицька, Ірина Михайлівна Березанська; 1 доктор філософії, старший викладач: Руслана Михайлівна Потапенко; 1 кандидат історичних наук, викладач: Сергій Миколайович Бондарчук.
Станом на 2023/2024 н.р. якісний склад кафедри складає 8 викладачів, які забезпечують викладання загальних та спеціальних курсів, підготовку студентських наукових робіт, керівництво аспірантами. З них 3 доктори історичних наук, професори: Валентина Костянтинівна Молоткіна, Віктор Петрович Коцур, Оксана Іванівна Висовень; 3 кандидатів історичних наук, доцентів: Людмила Василівна Хмельницька, Ніна Сергіївна Брехунець, Тетяна Василівна Логвинюк; 2 доктори філософії, доцент: Руслана Михайлівна Потапенко; викладач Наталія Олександрівна Новородовська.
Одним із основних напрямків діяльності кафедри є навчально-виховна робота зі студентами, розробка навчальних програм дисциплін кафедри. З метою покращення якості навчального процесу колектив кафедри впроваджує дистанційне навчання для студентів заочної форми навчання із використанням сучасних інформаційних технологій. В умовах впровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу розроблено пакет матеріалів навчально-методичного характеру (робочі програми, плани семінарських занять, завдання для самостійної роботи тощо).
Із 2004 р. університет активно долучився до реалізації положень Болонської декларації. У руслі забезпечень умов кредитно-трансферної системи навчання робота кафедри здійснюється в двох аспектах:
- професорсько-викладацький персонал використовує власні наукові розробки у навчально-методичній роботі, передаючи студентам свій науковий здобуток. Зокрема, результати власних наукових досліджень у лекційні практиці активно використовують професори: В.П. Коцур, А.П. Коцур, В.К. Молоткіна, О.М. Гончаренко, В.П. Шевчук, О.В. Колибенко; доценти: О.І. Висовень, О.В. Колибенко, О.А. Тарапон, Л.В. Хмельницька, Н.С. Брехунець, В.Л. Дудар, Т.В. Логвинюк, В.А. Коцур та ін.;
- студенти активно залучаються до науково-дослідної роботи, що формує їх як професійних істориків, здатних не лише до викладацької роботи, але й до наукової діяльності.
Значне місце в роботі кафедри відводиться власне науково-дослідній роботі. З 2002 р. колектив кафедри незмінно займає призові місця за рейтинговою оцінкою серед загально університетських кафедр за високі здобутки у науковій, науково-педагогічній та інноваційній роботі. Результати наукової роботи професорсько-викладацького складу знайшли своє відображення у наукових публікаціях, монографіях, навчально-методичних посібниках. За останні 5 років викладачами кафедри опубліковано понад 20 монографій, 6 підручників, 25 навчально-методичних посібників, 260 статей у фахових виданнях України.
У рамках роботи кафедри викладачі досить успішно поєднують освітню роботу з власними науковими інтересами та напрямком кафедральної наукової роботи. Науково-дослідна робота кафедри позначена дослідженнями історичних та історіографічних проблем економічного, суспільно-політичного життя України ХХ ст., соціально-економічних і політичних процесів на Лівобережній Київщині у Х – ХVIII ст., розробляється краєзнавча та археологічна тематика досліджень.
З 2007 р. на кафедрі історії і культури України та спеціальних історичних дисциплін ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди» діє наукова школа з дослідження новітньої історії України «Соціальні зміни та політичні процеси в Україні ХХ – початку ХХІ ст.» під керівництвом проф. В.П. Коцура. Дане наукове об’єднання консолідує науковий потенціал викладачів, аспірантів і студентів для розробки актуальних проблем вітчизняної історії ХХ – ХХІ ст., комплексу проблем історіографії історії України, виявлення особливостей побуту українського населення в XX ст. засобами усної історії. У руслі діяльності наукової школи було акумульовано і скоординовано наукові напрямки роботи, започатковані з моменту створення кафедри історії та культури України, посилено міжвузівську та міжнародну наукову співпрацю.
Науковцями кафедри також розробляються ініціативні теми:
- Становлення і розвиток наукових шкіл на теренах України в другій половині ХІХ – на початку ХХІ ст.: зміни наукових концепцій, закономірності та механізми розвитку науки.
- Суспільно-політичні трансформації в Україні ХІХ – початку ХХІ ст.
- Соціально-економічні і політичні процеси на Лівобережній Україні в Х–ХVIII ст.
У руслі кожної ініціативної тематики працюють викладачі та аспіранти кафедри, захищено низку кандидатських та докторських дисертацій, щорічно публікуються наукові статті, монографії, навчально-методична література. Також матеріали даних наукових тем використані при розробці робочих програм та лекційних матеріалів з нормативних курсів для студентів факультету історичної і соціально-психологічної освіти та неспеціальних факультетів, читання яких забезпечують викладачі кафедри.
З 1995 р. на факультету історичної і соціально-психологічної освіти створено кабінет археології, який став центром координації археологічних досліджень викладачів, аспірантів та студентів-істориків. З 2000 р. його реорганізовано в лабораторію археологічних досліджень при кафедрі історії та культури України, наукове та організаційне керівництво в різний час здійснювали к. іст. н., доц. О. В. Колибенко, к. іст. н., доц. О. В. Колибенко, к. іст. н. М. П. Губочкін, к. іст. н., викл. А. В. Ставицька. У структуру лабораторії (на громадських засадах) входили науково-дослідна група просторово-інформаційних досліджень в археологічній науці та навчально-науковий центр усної історії.
Основна діяльність лабораторії спрямована на вивчення археологічних пам’яток Переяславщини, введення до наукового обігу археологічних джерел, створення і запровадження у навчальних закладах регіону системи історико-краєзнавчої роботи в світлі підготовки майбутніх вчителів історії, утвердження серед учнів активної життєвої позиції, виховання патріотизму і любові до рідного краю.
При кафедрі з 2005 р. діє навчально-науковий центр усної історії (керівники – к.і.н. Т.Ю. Нагайко, І.В. Гайдаєнко), в об’єкт діяльності якого входять проблеми усної історії, історія повсякдення та краєзнавчі студії. Його організація – логічне продовження наукової діяльності аспірантів та викладачів кафедри, які зосередили свою увагу на розробці наукових тем, пов’язаних з висвітленням соціальних аспектів вітчизняної історії, повсякденного життя громадян України у радянський період. Серед напрямків роботи центру: накопичення, обробка та введення в науковий обіг джерел усної історії; розробка та апробація методик досліджень у галузі усної та повсякденної історії; створення електронних інформаційних ресурсів для роботи з джерелами усного походження; вивчення історичного минулого регіонів України засобами усної історії; співпраця з науковими, навчальними та культурними організаціями в галузі усної історії та інших напрямків. За період свого існування центром налагоджено контакти з багатьма науковими, навчальними та громадськими організаціями в Україні та за кордоном – участь у міжнародних школах молодих істориків, реалізація спільних досліджень (Білорусь, Росія). Представники Центру входили до складу робочих груп від університету по реалізації кількох дослідницьких проектів: пошуково-дослідного проекту «Імена замість номерів. Книга пам’яті колишніх в’язнів концтабору Дахау» (упродовж 2006 – 2007 рр.), який був започаткований у Німеччині наприкінці 1990-х рр., а з 2005 р. стартував в Україні; спільного канадсько-українського проекту «Усна історія деколективізації в Україні 1990-х років: Селянський досвід» (упродовж 2007 – 2008 рр.). Керівниками центру започатковано та реалізовано низку наукових проектів з проблем усної історії, проводяться наукові конференції, видаються тематичні збірники праць.
Кафедра історії і культури України та спеціальних історичних дисциплін є потужним осередком підготовки наукових кадрів університету. За період її існування підготовлено та рекомендовано до захисту понад 20 докторських та 120 кандидатських дисертацій за спеціальностями «Історія України», «Історіографія», «Історія науки й техніки». Серед тем домінують проблеми політичної та соціально-економічної історії, культурно-освітнього розвитку України ХІХ – ХХ ст., значне місце посідають дослідження персоналій, науково-технічного процесу та внеску в еволюційний поступ України окремих діячів.
Кафедра історії і культури України та спеціальних історичних дисциплін бере безпосередню участь у підготовці молодих наукових кадрів, забезпечуючи діяльність аспірантури за спеціальністю «Історія та археологія». Представники професорсько-викладацького колективу кафедри входять до складу спеціалізованих вчених рад по захисту дисертацій (В.П. Коцур, А.П. Коцур, В.П. Шевчук, В.К. Молоткіна, О.М. Гончаренко). Є членами редколегій фахових видань з історії та археології (В.П. Коцур, А.П. Коцур, В.П. Шевчук).
Кафедра історії і культури України та спеціальних історичних дисциплін є активним учасником і безпосереднім організатором наукових заходів з проблем історії, які проводяться в університеті. Так, у квітні 1992 р. науково-практичною конференцією «Переяславська земля та її місце в розвитку української нації, державності й культури» було покладено традицію систематичного проведення Всеукраїнської наукової конференції з даної проблеми. З 2007 р. конференція проводиться на міжнародному рівні. В її роботі беруть участь провідні науковці в галузі історії з України, Польщі, Австрії, Франції, Білорусії, Болгарії, Німеччини та ін.
Навчально-науковим центром усної історії при кафедрі проведено три наукові конференції «Історія повсякденності: історія та практика» (дві Всеукраїнського та одна міжнародного рівня), міжнародну наукову конференцію «Комунікативні горизонти усної історії».
Ще один науковий проект, до якого безпосередньо причетні викладачі кафедри – дослідження і актуалізація актуальних напрямів та організаційних засад нумізматичних досліджень в Україні. Проведено дві Міжнародні наукові конференції «Актуальні проблеми нумізматики в системі спеціальних галузей історичної науки» (червень 2013, червень 2015 рр.). За результатами яких видано наукові збірники, присвячені розгляду актуальних проблем нумізматики, боністики, фалеристики, історії грошового обігу тощо.
Важливим напрямком роботи кафедри була і залишається організація науково-дослідної роботи студентів. І це не лише підготовка студентських дослідницьких робіт (курсових, бакалаврських, дипломних, магістерських), але й організація наукових заходів, залучення студентів до безпосередньої пошукової роботи. Сприяє цьому творча робота студентського наукового товариства «Комітет з дослідження історії», що виникло 1999 р. за ініціативи доц. О.В. Колибенка і активно продовжувало свою діяльність під керівництвом проф. кафедри Я.О. Потапенка. У руслі роботи товариства проведено десятки зсідань, круглих столів з обговорення наукових проблем історії.
Щодо студентських наукових робіт, частина їх іде в руслі наукових інтересів викладачів. Це, з одного боку, дозволяє викладачам продовжувати роботу над своїми науковими проблемами, здійснювати апробацію певних наукових тез через методичне керівництво; з другого, – забезпечує якісне фахове керівництво при написанні роботи студентом, сприяє залученню студентів до наукової пошукової роботи, поглибленню їх знань з певних історичних проблем та професійному зростанню.
Заохочується написання робіт з повсякденної історії України та історико-краєзнавчої тематики, що допомагає студентам долучитися до історичної спадщини власного населеного пункту чи регіону. Саме вивчення історії рідного села, місцевості, району сприяє відродженню і утвердженню у свідомості людей політичних і моральних цінностей, насамперед, ідеї свободи і гідності особи, патріотизму і соціальної справедливості, формує дбайливе ставлення до політичного і культурного минулого, до багатовікового досвіду боротьби за соціальне і національне визволення. Так, протягом 2019/2020 н.р. студентами денної та заочної форми навчання по кафедрі підготовлено 10 дипломних робіт бакалавра і магістра історико-краєзнавчого циклу.
Активно залучаються студенти факультету історичної і соціально-психологічної освіти і до археологічних досліджень під керівництвом доцента О.В. Колибенка. Проходячи археологічну практику, студенти мають унікальну можливість підняти пласт віковічних нашарувань, доторкнутися до глибин історичного розвитку прадавньої Переяславщини, поглибити свої знання з давньої історії України. За останні роки, завдяки наполегливій праці наших студентів у співпраці з Інститутом археології НАН України та Національним історико-етнографічним заповідником «Переяслав» було виявлено значну кількість різночасових археологічних пам’яток, які стали надбанням історичної науки. Чимало цікавих відкриттів було зроблено під час проведення щорічної археологічної практики. Це, зокрема, археологічні дослідження поселень трипільської культури, епохи бронзи, скіфського часу, зарубинецької та черняхівської культур, ранньослов’янського та давньоруського часу, епохи козацтва.
У руслі етнографічної практики під керівництвом доц. Л.В. Хмельницької та Н.С. Брехунець студенти мають можливість долучитися до збору та опрацювання фольклорно-етнографічної спадщини українського народу, провести опитування, ознайомитися зі скарбами обрядової культури населення різних регіонів України.
Варто відзначити, що зусилля кафедри з організації науково-дослідної роботи студентів має логічне продовження в їх подальшій діяльності. Чимало випускників факультету історичної і соціально-психологічної освіти, вступивши до аспірантури, продовжують розробляти тематику своїх студентських досліджень з археології та історії України. Стає доброю традицією, що випускники нашого факультету стабільно вступають до аспірантури, щоб, зрештою, поповнити ряди кафедри, що свідчить про неперервність освітнього процесу і спадковість кращих традицій університету.
Окреме місце в науково-практичній роботі кафедри займали два фахові видання:
1) «Наукові записки з української історії: збірник наукових статей» – виходив з 1993 р. по 2019 р. з ініціативи В. П. Коцура, з 1996 р. це фахове видання, включене до переліку фахових видань України з історичних наук. Підготовлено і випущено 46 випусків збірника, куди ввійшли наукові статті як визнаних в Україні науковців, так і початківців та аспірантів різних закладів України.
2) «Переяславський літопис: збірник наукових статей» – виходив з 2011 р. по 2018 р., з 2014 р. – включений до переліку фахових видань України з історичних наук. Підготовлено і випущено 15 випусків збірника.
З 2023 року на базі кафедри функціонує збірник наукових праць «Український літопис» – виходить з 2023 р., з 21 лютого 2024 р. включений до переліку фахових видань України (Категорія Б) зі спеціальності 032 – Історія та археологія. Станом на 2024 р. підготовлено та випущено 2 випуски збірника.
Викладачі кафедри долучаються до багатьох загально університетських та факультетських заходів. Зокрема, брали безпосередню активну участь у створенні та діяльності музею освіти в нашому закладі, що функціонує з 1994 р., а з 2001 р. був реформований в музей освіти і історії університету. Музей вміщує цікаві експонати з історії освітянського процесу на Переяславщині, фотохроніку створення університету, нагороди університету з виставок освіти вищих навчальних закладів України, а також нагороди та почесні відзнаки викладачів вузу. Професорсько-викладацький склад долучається до проведення круглих столів, презентацій, організацій зустрічей з відомими особистостями, науковцями тощо.
Таким чином, за період існування кафедрою історії і культури України та спеціальних історичних дисциплін ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди» накопичено значний досвід поєднання наукової та викладацької роботи, вироблено певні форми залучення студентів до науково-дослідної роботи та використання власних наукових здобутків у навчальній практиці. Підсумовуючи наслідки діяльності кафедри історії і культури України та спеціальних історичних дисциплін, можна констатувати чітку тенденцію професійного зростання її колективу та певні здобутки на ниві педагогічної, науково-методичної діяльності та наукової роботи. Це свідчить про плідну роботу кафедри, яка відповідає вимогам державних стандартів вищої освіти, потребам особистості і суспільства.