У п’ятницю, 22 листопада 2024 року, кафедрою історії і культури України та спеціальних історичних дисциплін факультету гуманітарної освіти і соціальних технологій Університету Григорія Сковороди в Переяславі було проведено Всеукраїнську науково-практичну конференцію з нагоди вшанування пам’яті жертв Голодомору 1932–1933 років. Захід пройшов під назвою «Голодомор-геноцид українців 1932–1933 рр.: постгеноцидний синдром».
Співорганізатори заходу стали Національний історико-етнографічний заповідник «Переяслав», Національна асоціація дослідників Голодомору-геноциду українців, Німецько-Українське наукове об’єднання імені Юрія Бойка-Блохина.
З вітальним словом до присутніх звернулися доктор історичних наук, професор, ректор Університету Григорія Сковороди в Переяславі Віталій Коцур, який підкреслив важливість вивчення трагедії Голодомору для розуміння історичної пам’яті українського народу; Голова Вченої ради Університету Григорія Сковороди в Переяславі, доктор історичних наук, професор, дійсний член НАПН України Віктор Коцур; декан факультету гуманітарної освіти і соціальних технологій, кандидат історичних наук, доцент Вячеслав Редзюк; член-кореспондент УВАН у Нью-Йорку, лауреат премії фонду Тараса Шевченка Дарини Блохин, яка акцентувала на постгеноцидному синдромі в українському суспільстві та наголосила на необхідності збереження історичної пам’яті; голова Національної асоціації дослідників Голодомору-геноциду українців, доктор історичних наук Олеся Стасюк, яка нагадала про актуальність вивчення злочинів Голодомору в контексті сучасної російської агресії, що також має ознаки геноциду, та передала Науковій бібліотеці Університету Григорія Сковороди в Переяславі 13 книг із новітніми дослідженнями, які розкривають злочин кремля, механізми знищення українців та їхні наслідки для української нації. Надалі у ході дискусії науковці презентували цікаві наукові доповіді. Зокрема:
«Сьогодні, як ніколи, слід знати про те, що кремль за підтримки своїх цензорів «п’ятої колони» намагається знівелювати правду про злочин геноциду та чисельність жертв», – зазначила доктор історичних наук Олеся Стасюк
Криміналіст та судовий психолог, доктор юридичних наук, професор, Заслужений діяч науки і техніки України, академік Національної академії правових наук України, президент Міжнародного Конгресу Криміналістів Валерій Шепітько проаналізував Голодомор як злочин з погляду криміналістики й навів факти, що підтверджують організований характер геноциду і його цілеспрямоване виконання сталінським режимом.
Історичний аспект теми висвітлив доктор історичних наук, професор, провідний науковий співробітник Відділу «Український етнологічний центр» Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені Максима Рильського НАН України Володимир Скляр, який представив дослідження про чисельність та етнічний склад населення сільських рад Переяславського району Київської округи у 1926 році, демонструючи демографічні зміни, що стали наслідком Голодомору. Кандидат історичних наук, доцент кафедри політології Університету Григорія Сковороди в Переяславі Леся Коцур доповіла про «Особливості увічнення пам’яті жертв Голодомору-геноциду 1932-1933 рр. в Україні у 1990-х роках».
Старший науковий співробітник Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав» Наталія Заїка у ході своєї доповіді наголосила на вшануванні днів пам’яті жертв Голодомору 1932-1933 років на Переяславщині.
Доктор історичних наук, провідний науковий співробітник Музею М. М. Бенардоса науково-дослідного філіалу «Музей народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав» Віктор Ткаченко проаналізував краєзнавчі дослідження Голодомору на початку ХХІ ст.
Підсумовуючи зібрання, доктор історичних наук, професор, завідувач кафедри історії і культури України та спеціальних історичних дисциплін Університету Григорія Сковороди в Переяславі Валентина Молоткіна звернулася до учасників конференції з подякою за участь та змістовні доповіді, наголосивши на необхідності продовження досліджень трагедії Голодомору як частини національної пам’яті та боротьби за ідентичність українського народу.
Учасники конференції констатували, що в контексті сучасних викликів російської агресії Голодомор-геноцид українців 1932-1933 років та масові штучні голоди 1921-1923, 1946-1947 років слугують нагадуванням про важливість міжнародного визнання злочинів проти людства та об’єднання зусиль для захисту незалежності України.
Ця конференція стала важливим кроком у збереженні та поширенні знань про одну з найбільших трагедій в історії України, що має надзвичайне значення для сучасності та майбутніх поколінь.
Пресцентр кафедри історії і культури України та спеціальних історичних дисциплін
