9 жовтня 2024 року, у рамках реалізації науково-просвітницького проєкту «Десяте літо», у Музеї Заповіту Т. Г. Шевченка НІЕЗ «Переяслав» відбулася зустріч з мовознавцем, літературознавцем, публіцистом, доктором філологічних наук, професором, заслуженим діячем науки і техніки України Миколою Степаненком. До заходу долучилися здобувачі вищої освіти І та ІІ курсів спеціальності 061 Журналістика, а також кандидат історичних наук, професор, завідувач кафедри соціальних комунікацій, документознавства та інформаційної діяльності Аллі Зленко й гарант ОПП «Журналістика та медіакомунікації» Тетяна Шинкар.
Тема лекції звучала як «Тільки Тарасові Шевченку уся сила і краса нашої мови відкрилася», але Микола Іванович зауважив, що є й підтема «Феномен мови Т. Шевченка: позапростір і позачас». На думку Степаненка, феномен мови Т. Г. Шевченка полягає в тому, що вона зорієнтована на весь україномовний та історичний обшир, а не обмежена говірковими рамками, у ній у повному домінуванні народнорозмовного джерела знайшли належне місце й елементи давніх слов’янських літературних мов. А також те, що предметом постійної уваги «Кобзаря» була не просто мова, а зміст її в устах народу й народні почуття.
Професор Микола Степаненко каже, що мова творів Т. Г. Шевченка має нерозривний зв’язок із живими народними мовними джерелами, тобто їй притаманна глибока народність:
«Мові творів Тараса Шевченка властиві надзвичайна емоційна насиченість, багатогранність лексики й повна відповідність змістового навантаження слова настановам письменника, простота і ясність викладу, його природність, епічно-розмовний характер поетового слова, зумовлений прагненням досягти дохідливості та зрозумілості».
Студенти, які відвідали захід у Музеї «Заповіту» Т. Г. Шевченка, отримали надзвичайно глибоке та емоційне враження від зустрічі з Миколою Степаненком. Вони зазначали, що вражені тим, наскільки глибоко професор розкрив силу і красу мови Шевченка, підкреслюючи її позачасовість і позапросторовість.
За словами здобувачки другого курсу спеціальності 061 Журналістика Дар’ї Рудь, лекція стала для неї можливістю по-новому поглянути на творчість Шевченка і зрозуміти, як його мова вплинула не лише на літературу, а й на українську культуру загалом:
«Особливе захоплення викликало вміння лектора пов’язати мовну спадщину Шевченка з актуальними питаннями сучасності. Це надало події не лише наукового, але й просвітницького характеру».
Тарас Шевченко як основоположник української літературної мови, розпочав системне формування мовної норми та завершив її визначення. Його внесок у розвиток української літературної мови є неосяжним.
Викладачі кафедри соціальних комунікацій, документознавства та інформаційної діяльності факультету гуманітарної освіти і соціальних технологій Університету Григорія Сковороди в Переяславі разом зі студентами спеціальності «Журналістика» висловлюють вдячність Музею «Заповіту» Т. Г. Шевченка та його завідувачці Марині Навальній за можливість відвідати захід і за цікаву співпрацю, яка буде тривати й надалі.
Пресцентр кафедри соціальних комунікацій, документознавства та інформаційної діяльності
