Упродовж 13-14 червня 2024 року в Університеті Григорія Сковороди в Переяславі відбувалася Міжнародна науково-практична конференція «Національна стійкість держав в умовах глобальної безпекової турбулентності», яку щороку проводить кафедра політології факультету гуманітарної освіти і соціальних технологій Університету Григорія Сковороди в Переяславі спільно з Інститутом політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф. Кураса НАН України.
Участь у відкритті конференції взяли проректор з наукової роботи та інноваційної діяльності УГСП Василь Дудар, координаторка міжнародної діяльності Liverpool Hope University Венді Бігнольд, професор Ускюдарського університету (Туреччина) Ільхам Мірадж, головний консультант відділу молодіжної політики та спорту Офісу Президента України Володимир Максимович, керівник експертної групи з європейської та євроатлантичної інтеграції директорату європейської та євроатлантичної інтеграції Міністерства освіти і науки України Сергій Шкабко, начальниця управління утвердження української національної та громадянської ідентичності Міністерства молоді та спорту України Аліна Грушина, доцент кафедри парламентаризму Навчально-наукового інституту публічного управління та державної служби Київського національного університету імені Тараса Шевченка, народний депутат України ІІ-VІ скликань Лілія Григорович, радник Міністра у справах ветеранів України Міністерства у справах ветеранів України Василь Павлов та інші високоповажні гості.
Ключові тези конференції були озвучені вітчизняними та закордонними учасниками пленарного засідання, з тематикою яких можна ознайомитися у програмі заходу.
Важливо зауважити на тому, що учасники конференції згадали й про надактуальний виклик сучасності – соціалізацію та інтеграцію ветеранів та військових у мирне життя (В. Павлов). Принагідно, закликали суспільство всіляко сприяти цьому процесу. Ця заувага фахівців є надзвичайно актуальною, адже перед українським суспільством, вже в умовах повномасштабної війни, стоїть непроста задача щодо формування змішаної військово-цивільної ідентичності. Пов’язано це, насамперед з недопущенням ще більшої поляризації між цивільними та військовими. Адже не треба забувати, що вже зараз ворожими ІПСО та звичайним невіглаством певної частини людей формуються небезпечні наративи як: «воював/не воював», «чому я, а не він?», «ухилянтство», «псевдогерої», «вони там за гроші», «чого ти не воюєш» тощо. І хто знає до чого усе це може призвести, якщо українське суспільство вже зараз не почне працювати над виробленням етичних норм комунікації між військовими й цивільними.
Інша проблема на якій наголосили учасники конференції – використання військових та ветеранів політичними силами й популістами для здобуття влади.
Прикінцевий меседж конференції підтверджує поширену думку про те, що наша країна стоїть перед загрозливими внутрішніми та зовнішніми тенденціями – внутрішнього розбрату, популізму та ще більш кривавої російської агресії. Про це зокрема свідчить те, що учасники заходу багато уваги приділили саме питанням, пов’язаним з урахуванням історичного досвіду в контексті перебігу сучасних подій. Адже, як видно з доповідей, багато дискусій велося щодо проблеми надмірного толерування всього російського у минулому (та й нині також); щодо неналежної реакції держави на проросійські та сепаратистські прояви в регіонах України; переосмислення свого історичного минулого під кутом зору державотворчих процесів, які тривали останні 30 років; відсутності належного бачення та способів відстоювання національних інтересів України на вищому політичному рівні тощо.
Леся Коцур,
доцент кафедри політології
