Факультет гуманітарної освіти і соціальних технологій > Новини кафедри соціальних комунікацій, документознавства та інформаційної діяльності > «Методика використання наукометричних баз даних Scopus і Web of Science»: нотатки розмови з науковицею Іриною Мінтій

14 березня 2024 року у конференц-залі імені Василя Сухомлинського, за ініціативи кафедри соціальних комунікацій, документознавства та інформаційної діяльності факультету гуманітарної освіти і соціальних технологій Університету Григорія Сковороди в Переяславі відбулася лекція науковиці Ірини Мінтій на тему «Методика використання наукометричних баз даних Scopus і Web of Science». Переповідаємо ключові тези зустрічі, яку відвідали близько півтори сотні учасників, серед яких науково-педагогічні працівники та студенти різних факультетів.

Безумовно, учасники зустрічі відкрили для себе нові перспективи у підвищенні ефективності науково-педагогічних досліджень. У своїй лекції Ірина Мінтій наголосила на важливості використання наукометричних баз даних у сучасному науковому середовищі. Наголосивши на актуальності модернізації закладів вищої освіти та підвищення рівня наукових досліджень, вона висвітлила важливість участі університетів у різноманітних рейтингах ЗВО та їх вплив на популярність і фінансування навчальних закладів.

Повідомляється, що основними тезами лекції були методи використання «Scopus» і «Web of Science» для підвищення ефективності наукових досліджень. Лекторка розкрила принципи користування цими базами даних, їхній функціонал та показники, навчила шукати роботи за ключовими словами та використовувати різні критерії пошуку.

У блоці відповідей на питання, Мінтій, серед інших, зацікавило питання здобувачки магістерського рівня Вікторії Удод щодо використання наукометричних баз даних для залучення наукових та міжнародних грантів. Науковиця порадила учасникам вказувати на наявність власного досвіду і публікацій у заявках, оскільки це є найяскравішим доказом науковості й професійності, що сприятиме більшій конкурентоспроможності їх проєкту:

«У своїх доповідях я завжди намагаюся поділитися своїм досвідом. Хоча особисто я такого досвіду не маю, але, по-перше, ваше дослідження повинно бути проіндексоване в Scopus і Web of Science, а по-друге, воно має бути високо оціненим. Коли ви заповнюєте заявку, важливо вказати про наявність вашого досвіду і публікацій, оскільки це є найяскравішим доказом вашої науковості й професіоналізму, що зробить ваш проєкт більш конкурентоспроможним. Щодо залучення, можна надсилати заявки найрейтинговішим науковцям щодо співпраці».

Здобувач другого (магістерського) рівня вищої освіти за спеціальністю 015 Професійна освіта (Цифрові технології) Олександр Сентіщев поцікавився  чи може він, як магістр робити свої публікації на даному сервісі. Ірина Мінтій пояснила, що для цього потрібно надсилати свої наукові роботи до відповідних журналів, які потім будуть індексовані в Scopus і Web of Science:

«Тут є два аспекти. Чи хочете ви публікувати свої роботи на основі цих даних чи проіндексувати свої вже опубліковані роботи? Щодо першого питання, якщо у вас є доступ до цих баз даних, аналізуйте і використовуйте їх. Якщо ви хочете, щоб ваші результати були включені в ці бази даних, вам слід подавати свої роботи до журналів, які потім будуть проіндексовані в цих наукометричних базах даних».

Здобувач другого (магістерського) рівня вищої освіти за спеціальністю 015 Професійна освіта (Цифрові технології) Максим Антоновський виявив зацікавленість у відмінностях між Scopus і Web of Science, а також у наявності українських еквівалентів цих платформ. Лекторка пояснила, що ці бази даних мають різних власників і різний функціонал, але обидві є найрейтинговішими:

«Якщо ми говоримо про перше питання, це різні бази даних із різними власниками. Ми можемо згадувати й про комерційний аспект, оскільки багато журналів, що індексуються у цих базах, мають комерційний характер. Є дві найрейтинговіші бази даних, у яких відрізняється інструментарій, і часто їх зміст може перетинатися. Яка краща? Це питання особистих вподобань. Важливо спробувати та порівняти самому. Як аналог, де можна розміщувати україномовні роботи, може служити GoogleScholar. Це щось подібне, хоча й досить віддалене, оскільки це не рецензована база, але вона також заслуговує на увагу».

Науково-педагогічний працівник кафедри публічного управління та адміністрування Сергій Ващенко висловив думку, що більшість українських фахових журналів вже ставлять перед собою вимогу бути проіндексованими в Scopus і Web of Science. Гостя підтримала цю думку, наголосивши на позитивному аспекті інтеграції української науки у світовий досвід:

«Особисто я вважаю, що це позитивний досвід і позитивне прагнення бути проіндексованим у цих науково-метричних базах даних. Чому б і ні! Але варто розуміти, що це важка і копітка робота для редакторів і це однозначно підвищення вимог до публікацій».

Присутні щиро подякували науковиці за змістовну доповідь, яка була цікавою для багатьох аспірантів, науково-педагогічних працівників та здобувачів освіти та переконала в актуальності й ефективності наукометричних баз даних.

 

Дар’я Рудь,
студентка групи ЖУРН-1 факультету гуманітарної освіти та соціальних технологій

Категорії