26-27 березня 2026 року на базі факультету гуманітарної освіти і соціальних технологій Університету Григорія Сковороди в Переяславі відбулася масштабна наукова подія – Міжнародна науково-практична конференція «Світ у пошуках нового порядку: трансформація політичної суб’єктності держав і регіонів у конфліктному середовищі».
Захід, організований кафедрою політології та журналістики факультету гуманітарної освіти і соціальних технологій, об’єднав понад 120 провідних науковців, політичних експертів, медійників та військовослужбовців з України, Великої Британії, Литви та Молдови. Зібрання відбулося у змішаному форматі: очно у конференц-залі імені Василя Сухомлинського та дистанційно на платформі «Zoom».
Співорганізаторами події виступили авторитетні установи: Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України, Ліверпульський університет Хоуп (Велика Британія), Вільнюський університет (Литва) та Інститут ефективної політики (Республіка Молдова).
Конференція розпочалася з хвилини мовчання на вшанування пам’яті захисників України, серед яких – студенти та випускники університету, що віддали життя за незалежність держави.
З вітальним словом до присутніх звернувся ректор Університету Григорія Сковороди в Переяславі, доктор історичних наук, професор Віталій Коцур. Він наголосив на важливості трансформації кафедри політології та журналістики, яка цьогоріч інтегрувала медійний компонент у традиційний політологічний дискурс:
«Сьогоднішня конференція – це не просто традиційне зібрання. Це платформа для аналізу світу, який занурився в період турбулентності. Ми маємо дві потужні панелі: політологічну та медійну, адже суб’єктність держав сьогодні нерозривно пов’язана з інформаційною безпекою», – підкреслив Віталій Вікторович.
Надалі до привітань долучився к.і.н., керівник експертної групи з європейської інтеграції МОН України Сергій Шкабко, який акцентував на «картках перемоги» України та її ролі у навчанні світу боротьбі з дронами.
«Світ зараз, по суті, занурився в період турбулентності та хаосу. Політика президента Дональда Трампа, яка, чесно кажучи, всіх дивує, спонукає нас до аналітичних підходів. Україна в цьому ключі дійсно відіграє ключову роль. Країни, які постраждали від Ірану, зараз стоять в черзі за те, щоби українські фахівці навчили збивати дрони, які Іран запускає», – зазначив Сергій Іванович.
Доктор історичних наук, заступник директора Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України Юрій Ніколаєць, який тримав вступне слово надалі, відзначив перехід світу від «права сили» до «сили зброї».
«Назва конференції досить точно відображає ситуацію, яка існує у сучасному світі. Мова йде про пошуки нового порядку, але, на жаль, такі пошуки відбуваються в умовах, коли поширюються війни та воєнні конфлікти. Низка провідних країн світу відмовилися фактично від поваги до принципу права у міжнародних відносинах, віддаючи перевагу, в першу чергу, принципу використання сили», – зазначив Юрій Олексійович.
Перший проректор Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка, кандидат історичних наук, доцент Анатолій Глушковецький завершив блок вітальних слів, зазначивши:
«Ми з вами бачимо, як світ стає перед, очевидно, найбільшим випробуванням, принаймні за останні років 30. Напрацювання саме практичних певних механізмів можуть стати дороговказом для вирішення і практичних завдань по стабілізації тієї ситуації, яку ми зараз бачимо і в Україні, і в світі», – ствердив Анатолій Леонідович.
Панельна дискусія І: Політична суб’єктність у конфліктному середовищі
Модератором першої панелі під назвою «Політична суб’єктність держав: вплив внутрішніх і зовнішніх чинників» виступив доктор політичних наук, професор Борис Дем’яненко. Дискусія була зосереджена на інституційній кризі світової архітектури безпеки.
Доктор політичних наук, професор Микола Томенко представив доповідь про інституційну неспроможність міжнародних організацій (ООН, ЮНЕСКО):
«Ми вже п’ятий рік критикуємо міжнародні інституції, але настав час переходити від популізму до прагматизму. Нам потрібно пропонувати альтернативу: відмову від принципу абсолютного консенсусу на користь кваліфікованої більшості. Не може агресор мати право вето у питаннях миру», – ствердив Микола Володимирович.
Кандидат політичних наук, провідний науковий співробітник Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України Ростислав Балабан підняв питання «військової капіталізації» суб’єктності:
«Суб’єктність сьогодні забезпечується військовою потугою. Подивіться на Польщу, яка збільшила армію на 100%, або на Німеччину. Світ зрозумів: міжнародні договори працюють лише тоді, коли за ними стоїть сучасна зброя», – висловив переконання Ростислав Валерійович.
Валерій Ковалевський (Executive Director, Euro-Atlantic Affairs Agency) розповів про роль Білорусі у системі майбутньої безпеки України, наголосивши на необхідності виведення російських військ та ядерної зброї як умови стійкого миру.
Надалі доктор політичних наук, професор, головний науковий співробітник відділу етнополітології Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України Олег Калакура та кандидат історичних наук, науковий співробітник Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України Олексій Ляшенко розглянули гуманітарний та територіальний виміри ідентичності. Зокрема, Олексій Олексійович візуалізував ризики втрати територій через «обкраяні» карти ідентичності, що пропонуються деякими західними політиками.
Військовий аспект доповнив Ігор Красота, кандидат історичних наук з Науково-методичного центру кадрової політики, провідний науковий співробітник науково-дослідного відділу Міністерства оборони України. Він поділився досвідом адаптації законодавства до стандартів НАТО безпосередньо в умовах бойових дій.
Панельна дискусія ІІ: Медіа та виклики ШІ
Друга панель була присвячена трансформації медіапростору в епоху «постправди» та ШІ. Її так само продовжив модерувати професор Борис Дем’яненко.
Голова Наглядової ради Суспільного мовлення, членкиня Комісії з журналістської етики, заслужена журналістка України Світлана Остапа, представила успіхи компанії у збереженні довіри (79%) та розвитку цифрових платформ:
«Суспільне не стало засобом пропаганди навіть під час війни. Ми зберігаємо незалежну редакційну політику, що є критично важливим для нашої інтеграції в Євросоюз», – повідомила Світлана Василівна.
Виконавча директорка Громадського радіо Руслана Брянська розповіла про практичне залучення ШІ: від чистки звуку до інклюзивних проектів. Вражаючим був кейс незрячого редактора Володимира Пирога, який за допомогою ШІ-інструментів розпізнає зображення та ілюструє новини.
Доктор юридичних наук Алла Ковальчук (МНДЦ при РНБО України) розкрила тему соціальних мереж як гібридного поля бою:
«Алгоритми TikTok та Instagram формують патерни залежності, подібні до азартних ігор. Нам потрібна «інформаційна гігієна» – правило 21-ї секунди: зупинитися і подумати перед тим, як відкрити сумнівний файл», – ствердила Алла Юріївна.
Тетяна Грубі, кандидат соціологічних наук, доцент Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка, завершила панель дискусією про Cancel Russian Culture:
«Бойкот російської культури – це спосіб зруйнувати імперську конструкцію. Але ми маємо заміщувати її потужним українським контентом, а не просто забороняти», – закликала Тетяна Вікторівна.
Протягом двох днів інтенсивної роботи конференція була структурована за сімома ключовими науковими секціями, кожна з яких фокусувалася на окремому аспекті трансформації світового ладу. Другий день конференції проходив у форматі секційних засідань, а до відкриття обговорень приєднався проректор з наукової та інноваційної діяльності Університету Григорія Сковороди в Переяславі, кандидат історичних наук, доцент Василь Дудар. Він звернув увагу на актуальність проблематики конференції, виокремивши ключові аспекти нинішньої геополітичної нестабільності та оголосив порядок денний та учасників виступів.
Надалі секційні виступи модерував доктор історичних наук Юрій Войтенко, який звернув увагу на появу нових змін у міжнародній системі, роль України у новому світовому порядку, трансформацію суверенітету держав, а також вплив інформаційного середовища та медіа на політичні процеси сьогодення.
З-поміж доповідачів, особливо цікавою виявилась тема здобувачки Київського національного університету імені Тараса Шевченка, віцепрезидентки ГО «Міжнародна асоціація студентів політичної науки в Україні» Любові Короневської на тему «Роль України на Євразійському континенті в концепції Зб. Бжезінського: переосмислення під час повномасштабної війни РФ проти України», у якій вона спрямувала увагу на переоцінку класичних геополітичних ідей Бжезінського через призму сучасної російсько-української війни. Вона підкреслює, що Україна сьогодні стала одним із ключових факторів формування нового міжнародного порядку та безпекового балансу в Євразії.
Слід зазначити, що робота в межах усіх майданчиків зібрання дозволила учасникам перейти від глобальних теоретичних узагальнень до прикладних рекомендацій у сферах безпеки, дипломатії та медіакомунікацій.
- Секція І: Теоретико-методологічні засади дослідження політичної суб’єктності. Під керівництвом доктора історичних наук Юрія Войтенка учасники зосередилися на концептуалізації стратегічних наративів та трансформації політичної етики. Ключовою темою стало впровадження «стійкості» (resilience) як нового стандарту публічної політики в умовах глобальної турбулентності. Окрему увагу приділили моделям соціальної держави та інформаційній безпеці як фундаменту довіри до цифрових інституцій.
- Секція ІІ: Трансформація державного суверенітету та нові моделі влади. Секція, очолювана доктором історичних наук Лесею Коцур, охопила проблематику ерозії демократії через популізм та авторитарні тенденції. Науковці дискутували про виклики для суверенітету в епоху кризи міжнародного права, особливості проведення виборів в умовах війни та структурну трансформацію компетентності держслужбовців.
- Секція ІІІ: Регіональні центри сили та безпекові системи. Керівник секції — кандидат політичних наук Тетяна Прядко. Дискурс охопив широкий географічний та ідеологічний спектр: від стратегій протидії «обмосковленню» України до аналізу ролі АСЕАН, БРІКС та Європейського Союзу. Важливим акцентом став аналіз стратегічної невизначеності як ознаки сучасного світу та вплив груп інтересів США на допомогу Україні.
- Секція IV: Геополітичне середовище України. Під головуванням кандидата філософських наук Алли Рубан секція проаналізувала «трубопровідну геополітику» Європи та трансформацію енергетичного простору після 2022 року. Окремим цікавим кейсом став інформаційний вимір олімпійського руху та використання спорту як інструменту політичного впливу в межах гібридної війни.
- Секція V: Гуманітарний вимір та екологічна безпека. Керівник секції – кандидат юридичних наук Тетяна Блистів. Проблематика охопила вплив вищої освіти на національні інтереси, церковно-релігійний вимір війни та гуманітарну стійкість наукових еліт. Екологічна безпека Арктики та соціоцивілізаційні кризи сучасності розглядалися як чинники нової глобальної відповідальності.
- Секція VI: Національна безпека і єдність України. Секція під керівництвом викладача Діани Скибіцької фокусувалася на внутрішніх чинниках сталого миру. Обговорювалися питання антикорупційної політики, військово-патріотичного виховання молоді та досвід забезпечення територіальної цілісності Молдови в контексті російсько-української війни.
- Секція VII: Вплив медіа та виклики епохи постправди. Під керівництвом кандидата філософських наук Артема Колесника учасники детально розібрали вплив ШІ на публічну дипломатію та загрози Deepfakes для політичної стабільності. Дискусії торкнулися алгоритмізації медіакомунікацій, ролі мемів як джерела новин та етичних аспектів автоматизованої обробки контенту.
Цей комплексний підхід дозволив не лише зафіксувати поточні зміни у світовій політиці, а й виробити цілісну матрицю реагування на виклики ХХІ століття.
За результатами конференції учасники отримають сертифікати міжнародного зразка (12 годин / 0,4 кредити ЄКТС). Матеріали доповідей будуть опубліковані у збірнику тез, а напрацьовані стратегічні рекомендації будуть передані до відповідних державних інституцій.
Конференція підтвердила статус Переяслава як важливого центру політичної та медійної думки, де формуються візії майбутнього глобального порядку. Учасники висловлюють щиру подяку оргкомітету та всім учасникам за фахову дискусію.
Пресслужба університету
