«Соціокультурні трансформації в Україні ХХ – ХХІ ст. і подолання радянської спадщини в освіті, культурі, ментальності»: підсумки V Всеукраїнської науково-практичної конференції

, , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,
Факультет гуманітарної освіти і соціальних технологій > Новини кафедри загальної історії, правознавства і методик навчання > «Соціокультурні трансформації в Україні ХХ – ХХІ ст. і подолання радянської спадщини в освіті, культурі, ментальності»: підсумки V Всеукраїнської науково-практичної конференції

19 лютого 2026 року кафедра історії і культури України та спеціальних історичних дисциплін, а також кафедра загальної історії, правознавства і методик навчання факультету гуманітарної освіти і соціальних технологій Університету Григорія Сковороди в Переяславі зібрали відомих вчених, науково-педагогічних працівників та здобувачів вищої освіти усіх рівнів для обговорення актуальних соціокультурних питань у межах V Всеукраїнської науково-практичної конференції «Соціокультурні трансформації в Україні ХХ – ХХІ ст. і подолання радянської спадщини в освіті, культурі, ментальності».

Співорганізаторами заходу виступили Національний історико-етнографічний заповідник «Переяслав», Інститут історії України НАН України, Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка та Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України.

Відкрив конференцію та модерував зібрання провідний фахівець відділу інформаційних технологій та зв’язків з громадськістю Олександр Молоткін. Після виконання Державного Гімну України присутні вшанували хвилиною мовчання пам’ять полеглих у російсько-українській війні. З вітальним словом до учасників звернувся ректор УГСП, доктор історичних наук, професор Віталій Коцур, який наголосив на важливості заходу в контексті сучасних викликів у галузі освіти, культури та формування історичних наративів.

Він висловив вдячність партнерам і підкреслив, що напередодні в університеті пройшов І Всеукраїнський науково-методичний семінар «Європейський вимір в українській історії», який став майданчиком для обговорення інтеграції історичної освіти в європейський простір та подолання радянської спадщини. Ректор зосередив увагу на компетентностях учителя історії, необхідних для формування національної ідентичності молодого покоління.

З побажаннями успіху виступив заступник генерального директора НІЕЗ «Переяслав», професор Олександр Колибенко. Засновник Фонду «Рідна країна» Микола Томенко у своєму слові відзначив необхідність активної підготовки нової версії історії України для широкого загалу.

Проректор з науково-педагогічної роботи, міжнародних зв’язків та інформаційної діяльності, кандидат педагогічних наук, доцент Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка Ігор Гринник зауважив, що конференція є глибоким фундаментом сучасної ідентичності, а нинішні трансформації – це болісний процес деколонізації свідомості та виходу з тіні тоталітарного минулого.

Надалі до вітань приєдналися доктор історичних наук, професор, заступник директора з наукової роботи, завідувач відділу політичної культури та ідеології Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф. Кураса НАН України Юрій Ніколаєць та доктор історичних наук, професор, заслужений працівник освіти України, проректор з гуманітарно-виховних питань Черкаського державного технологічного університету, голова Черкаської обласної організації Національної спілки краєзнавців України професор Валентин Лазуренко, який назвав університет у Переяславі історико-патріотичним осердям держави, яке об’єднує провідних істориків, політологів, краєзнавців, музейників.

Наголосив на тому, що сьогодні важливо глибинно осмислювати історичне минуле України та моделювати її майбутнє, і особливо важливе у цьому те, якою буде наша історична наука в майбутньому.

Декан факультету гуманітарної освіти і соціальних технологій Університету Григорія Сковороди в Переяславі, кандидат історичних наук, доцент Вячеслав Редзюк подякував усім присутнім за участь, окресливши ключові аспекти майбутніх дискусій.

Пленарне засідання відкрив професор Микола Томенко з доповіддю про цінність олімпійського руху в геополітиці воюючої України. Доктор історичних наук, професор, провідний науковий співробітник відділу «Український етнологічний центр» Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Рильського НАН України Володимир Скляр презентував дослідження про вплив розгрому етнологічних осередків ВУАН у 30-х роках ХХ ст. на сучасну науку. Професор Юрій Ніколаєць поділився роздумами про соціокультурні зміни під впливом війни, що викликало жваве обговорення: Валентина Молоткіна поцікавилася динамікою мовного питання у 2025 році, Людмила Хмельницька висловила рефлексії щодо україномовного контенту, а Вячеслав Редзюк закцентував на кроках із протидії російським наративам.

Кандидат історичних наук, провідний науковий співробітник відділу політичних інститутів та процесів Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф. Кураса НАН України Ростислав Балабан представив розвідку про тривалість переходу від радянської політичної парадигми, а доктор історичних наук, завідувач кафедри політології  та журналістики УГСП Леся Коцур розкрила тему мовної ідентичності як об’єкта війни.

Кандидат історичних наук, старший науковий співробітник, в.о. завідувача науково-дослідного відділу «Музей Заповіту Т.Г. Шевченка НІЕЗ «Переяслав» Катерина Нагайко відзначила актуальність образу Тараса Шевченка у процесах націєтворення.

Підсумком роботи стала узгоджена позиція учасників, озвучена завідувачкою кафедри історії і культури України та спеціальних історичних дисциплін доктором історичних наук, професором Валентиною Молоткіною та деканом факультету гуманітарної освіти і соціальних технологій Вячеславом Редзюком, щодо нагальності подальших досліджень соціокультурного розвитку України ХХ – початку ХХІ століття. Було наголошено на необхідності розуміння механізмів трансформації історичної науки та дієвих шляхів подолання радянської спадщини задля збереження національної ідентичності молодого покоління.

Пресцентр факультету гуманітарної освіти і соціальних технологій

 

 

Категорії