Команда УГСП долучилася до Всеукраїнської конференції «Journalism Next: освіта, ШІ та нові виклики»: освітня програма «Журналістика» тепер на кафедрі політології й отримує нове дихання

30 вересня 2025 року ректор УГСП, доктор історичних наук, професор Віталій Коцур разом із завідувачкою кафедри, кандидатом істичних наук, доцентом Лесею Коцур та викладачем Артемом Колесником долучилися до Всеукраїнської конференції «Journalism Next: освіта, ШІ та нові виклики», що відбулася в Національному університеті «Києво-Могилянська академія». Захід став платформою для обговорення ключових напрямів підготовки сучасних журналістів в умовах війни та стрімкого розвитку технологій.

Освітня програма «Журналістика» на факультеті гуманітарної освіти і соціальних технологій Університету Григорія Сковороди в Переяславі продовжує свій розвиток після структурних змін. Тепер її реалізацію здійснює кафедра політології, яка активно працює над адаптацією програми до сучасних викликів.

Під час конференції директор проєктів DW Akademie в Україні Кирило Савін наголосив на трьох основних викликах, з якими стикається сучасна журналістика:

1. Конкуренція з творцями контенту. Завдяки доступності створення аудіовізуального контенту журналістам доводиться конкурувати з блогерами та іншими контент-мейкерами. Швидкість стала ключовим фактором в інформаційному просторі, що ускладнює завдання журналістів зберігати якість і глибину матеріалів.
2. Штучний інтелект (ШІ). ШІ автоматизує такі процеси, як переклад, субтитри та транскрибація, дозволяючи журналістам зосередитися на творчій роботі. Проте Кирило Савін зазначив: «Чи вдасться зберегти гармонію, де ШІ залишиться лише інструментом, а не замінить журналіста?».
3. Освітній виклик. Чотирирічний бакалаврський цикл підготовки журналістів може бути надто довгим в умовах швидких технологічних змін. За словами Свіна, сучасна освіта має не лише вчити технічним навичкам, а й формувати розуміння сенсів та цінностей, які відрізняють журналістику від звичайного контенту.

Президент НаУКМА Сергій Квіт підкреслив, що сучасна реальність вимагає нових термінів, таких як «постправда».

«Аудиторія сама обирає фейкові новини, віддаючи перевагу тим, що відповідають її вподобанням, і відкидає правдиві та якісні матеріали. Це виклик не лише для медіа, а й для політичної та особистої культури», – зазначив він.

Керівниця групи проєктів ПРООН із демократичного врядування та інклюзивного суспільства Олена Урсу підкреслила важливість інформаційної доброчесності: «Суспільство потребує якісних журналістських матеріалів, які допомагають людям свідомо оцінювати та відповідально поширювати інформацію». Вона також відзначила співпрацю ПРООН з Українським інститутом медіа та комунікації (УІМК) над інтеграцією медіаграмотності в освітні програми.

Виконавча директорка УІМК Діана Дуцик презентувала результати дослідження «Журналістська освіта в умовах війни: методи та підходи», проведеного в межах шестирічної програми Академії викладачів журналістики. Програма охопила 130 викладачів із 22 вишів України, зокрема 9 університетів на інституційному рівні. Першопрохідцем стала кафедра журналістики та соціальних комунікацій Донецького національного університету імені Василя Стуса.

Дослідження, яке включало опитування 40 викладачів, виявило:
• 43% викладачів викладають від 5 до 10 предметів, що, за словами Діани Дуцик, є надмірним навантаженням, яке ускладнює відстеження сучасних трендів.
• 62% опитаних мають стаж понад 10 років.
• Викладачів мотивують цінності, професійна самореалізація, відчуття покликання, відповідальність за формування майбутніх журналістів, взаємодія зі студентами та можливості професійного розвитку.
• Викладачі дедалі більше відходять від традиційних лекцій на користь групової роботи та інших інтерактивних форматів.
• 90% респондентів переглянули свої навчальні програми або силабуси після участі в Академії.
Діана Дуцик зазначила: «Всі трансформації, які відбувалися в останні роки в системі української журналістської освіти, були вимушеними, спричиненими пандемією та війною. Дуже хотілося б, щоб з’явився ціннісний стрижень, щоб трансформації ініціювали самі університети». Повні результати дослідження незабаром будуть опубліковані на сайті JTA.

Під час сесії «Майбутнє журналістської освіти в цифрову добу», модерованої телеведучою та викладачкою Анною Безулик, учасники обговорили компетентності журналістів у контексті конкуренції з ШІ. Віктор Кіщак, керівник диджитал-напрямку Forbes Ukraine, наголосив: «Цінність журналіста полягає в розумінні контексту, ерудиції та комунікаційних навичках. Усе інше – це перепакування вже створеної інформації».

Наталія Стеблина, професорка Донецького національного університету імені Василя Стуса, підкреслила, що журналісти, на відміну від ШІ, здатні приймати етичні рішення та нести відповідальність за контент. Ірина Копистинська, завідувачка кафедри журналістики Карпатського національного університету імені Василя Стефаника, застерегла від використання зображень, згенерованих ШІ, або невідповідних фото як «ілюстративних» у журналістських матеріалах. Вікторія Шевченко, завідувачка кафедри онлайн-медіа КНУ імені Тараса Шевченка, зазначила, що дотримання етичних стандартів впливає на емоційний стан суспільства. Вікторія Романюк, директорка Могилянської школи журналістики, додала: «Не варто протиставляти ШІ та якісну журналістику. Ми маємо інтегрувати нові інструменти в освітні програми».

Діана Дуцик також представила дослідження «Інтеграція компонентів медіаграмотності в освітні програми із журналістики», проведене за підтримки ПРООН в Україні та уряду Японії. Дослідження охопило аналіз програм 30 університетів, онлайн-анкетування 69 осіб і 15 глибинних інтерв’ю. Основні висновки:

• Українські університети активно працюють із темами медіаграмотності, але бракує задокументованих політик і стратегій.
• Методика викладання медіаграмотності в силабусах прописана формально і не відповідає навчальним цілям.
• Студенти виявляють високий інтерес до медіаграмотності, зокрема до тем ШІ, верифікації інформації, розпізнавання дипфейків, data literacy та створення контенту за допомогою нових технологій.
• Недостатня підготовка викладачів впливає на якість навчання. Більшість викладачів потребує додаткового навчання з принципів роботи ШІ, data literacy та протидії дезінформації.

Конференція відбулася в межах проєкту «Академія викладачів журналістики» громадської організації «Український інститут медіа та комунікації» у співпраці з DW Akademie. Захід підтримали ПРООН в Україні, Посольство Японії в Україні, Федеральне міністерство економічного співробітництва та розвитку Німеччини (BMZ), а також Могилянська школа журналістики.

Конференція була організована в межах проєкту «Академія викладачів журналістики» громадською організацією «Український інститут медіа та комунікації» у співпраці з DW Akademie. Захід підтримали ПРООН в Україні, Посольство Японії в Україні, Федеральне міністерство економічного співробітництва та розвитку Німеччини (BMZ), а також Могилянська школа журналістики.

Кафедра політології Університету Григорія Сковороди в Переяславі продовжує працювати над оновленням освітньої програми, щоб готувати журналістів, здатних відповідати на сучасні виклики та зберігати високі стандарти професії.

Пресцентр кафедри політології