15 травня 2025 року у змішаному форматі в Університеті Григорія Сковороди в Переяславі відбулася Міжнародна науково-практична конференція «Україна і світ: проблеми міждержавних стосунків». Конференція зібрала понад сотню науковців, військовослужбовців та здобувачів вищої освіти.
Захід ініціювали та організували кафедра загальної історії, правознавства і методик навчання й кафедра історії і культури України та спеціальних історичних дисциплін факультету гуманітарної освіти і соціальних технологій Університету Григорія Сковороди в Переяславі, а також Інститут історії України НАН України та Ізмаїльський державний гуманітарний університет спільно з міжнародними партнерами з Кагульського державного університету імені Богдана Петричейку Хашдеу (Молдова), Музею «Кароль I» (м. Браїла, Румунія) та Інституту історії (м. Вільнюс, Литва).
Надзвичайно важливою подією під час конференції стало урочисте підписання Меморандуму про співпрацю між Університетом Григорія Сковороди в Переяславі та Міністерством оборони України, який спрямований на взаємодію і координацію зусиль для вирішення актуальних питань науково-освітнього безпекового розвитку України.
Активну участь в організації цього наукового заходу взяли й представники Міністерства оборони України, Генерального штабу Збройних Сил України, Департаменту кадрової політики Міністерства оборони України, Науково-методичного центру кадрової політики Міністерства оборони України, Центрального управління цивільно-військового співробітництва Генерального штабу Збройних Сил та Національної академії Служби безпеки України.
Модерував конференцію кандидат історичних наук, доцент кафедри публічного управління та адміністрування, декан факультету гуманітарної освіти і соціальних технологій Вячеслав Редзюк, який запросив відкрити захід ректора Університету Григорія Сковороди в Переяславі, доктора історичних наук, професора, член-кореспондента АПН України Віталія Коцура.
У своєму вітальному слові до учасників конференції Віталій Вікторович підкреслив надзвичайну актуальність тематики наукового обговорення та наголосив на тому, що в умовах глобальних трансформацій та триваючої російсько-української війни, як ніколи раніше, актуалізується питання місця України у світовій архітектурі безпеки, її інтеграції до європейських та євроатлантичних структур, а також побудови ефективних відносин з міжнародними партнерами:
«Сьогоднішня подія є надзвичайно знаковою не лише тому, що вона співпала з Днем вишиванки – символом нашої ідентичності, а й тому, що тематика конференції напряму пов’язана з подіями, які формують майбутнє України та всієї Європи. Вивчення воєнної історії нині посідає особливе місце, адже Україна перебуває в центрі боротьби за свободу та справедливість.
Ми маємо відверто говорити про виклики, які стоять перед українською наукою, освітою та суспільством загалом. Разом з тим, ми повинні забезпечити, щоб і в Європі, і в усьому світі українська історія була відома, правдива й подана об’єктивно. Ще повинні переглянути підходи до викладання історії, формувати нове покоління істориків, які володіють сучасними методами дослідження та здатні представляти українську історію в європейському вимірі, не через радянські чи проросійські наративи, а з позицій нашої правди й нашого досвіду. Саме тому долучення до Обсерваторії з вивчення історії, є надзвичайно важливим кроком. Це дає змогу не лише формувати нове бачення історичної освіти, а й захищати на міжнародному рівні українську історичну пам’ять.
Щиро вдячний усім партнерам – українським інституціям і закордонним друзям, які не залишаються осторонь. Їхня підтримка, як моральна, так і практична, зокрема допомога Збройним Силам України, є надзвичайно цінною й відчутною. Бажаю всім плідної роботи, нових ідей, фахового зростання, безпеки та головне якнайшвидшої перемоги України. Ми маємо зробити все від нас залежне задля цього. Слава Україні!»
З вітальним словом до учасників конференції також звернулися:
- Віктор Коцур – голова Вченої ради Університету Григорія Сковороди в Переяславі, доктор історичних наук, професор кафедри історії та культури України і спеціальних історичних дисциплін, Заслужений працівник освіти України, дійсний член (академік) Національної академії педагогічних наук України, заступник голови Національної спілки краєзнавців України;
- Олександр Реєнт – доктор історичних наук, професор, член-кореспондент Національної академії наук України, заступник директора з наукової роботи, завідувач відділу історії України XIX – початку XX ст. Інституту історії України НАН України, голова Національної спілки краєзнавців України;
- Ярослав Кічук – доктор педагогічних наук, професор, ректор Ізмаїльського державного гуманітарного університету. Голова мережі проєвропейських організацій України, президент БО «Фонд друзів дітей», голова Громадської ради, голова ГО «Центр розвитку Бессарабії», виконавчий директор ГО «Ротарі клуб Ізмаїл», керівник ізмаїльської філії «Болгарське Народне Зібрання»;
- Альвідас Нікжентайтіс – доктор історичних наук, провідний науковий співробітник Інституту історії (Литва), президент Литовського національного комітету істориків;
- Діана Антоці – доктор габілітований, професор, проректор з наукової роботи Державного педагогічного університету імені Іона Крянге (Республіка Молдова);
- Олександр Акімов – доктор наук з державного управління, професор, Заслужений економіст України, старший науковий співробітник Науково-методичного центру кадрової політики Міністерства оборони України;
- Валерій Капелюшний – доктор історичних наук, професор, член-кореспондент Національної академії педагогічних наук України, завідувач кафедри етнології та краєзнавства Київського національного університету імені Тараса Шевченка;
- Марина Навальна – доктор філологічних наук, професор, т.в.о. генерального директора Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав»;
- Аліна Пониполяк – кандидат історичних наук, завідувач кафедри теорії та історії держави і права Національної академії Служби безпеки України.
Пленарне засідання відкрив доктор історичних наук, професор, член-кореспондент АПН України Віталій Коцур, який презентував доповідь на тему «Етнополітичний конфлікт у Придністров’ї у контексті українсько-молдовських міждержавних відносин».
Доктор історичних наук, професор Віктор Коцур у своєму виступі на тему «Російсько-українська війна і виклики для збереження національної ідентичності українців» наголосив, що дослідження сучасних викликів для збереження національної ідентичності українців в умовах російсько-української війни має не лише наукове, а й глибоке практичне значення, оскільки це сприяє виробленню ефективних стратегій протидії агресору на ідентичнісному фронті, зміцненню внутрішньої єдності українського суспільства та забезпеченню його майбутнього.
Значною інформативністю відзначилась доповідь доктора історичних наук, професора Олександра Реєнта на тему «Питання військовополонених крізь призму трьох глобальних воєн», де було проаналізовано становище військовополонених в роки двох світових воєн та сучасних глобальних конфліктів, зокрема російсько-української війни.
З темою «80-та річниця завершення Другої світової війни в науковому і суспільно-політичному дискурсі» перед учасниками конференції виступив доктор історичних наук, професор, завідувач відділу історії України періоду Другої світової війни Інституту історії України НАН України Олександр Лисенко.
Питання громадянської освіти в сучасних умовах кризи стали темою виступу доктора філософії у галузі історії, доцента, завідувача кафедри історії та суспільствознавства Державного педагогічного університету імені Іона Крянге (Республіка Молдова) Лариси Норок.
Велику увагу учасників конференції викликала й доповідь кандидата історичних наук, старшого наукового співробітника науково-дослідного відділу концептуальних основ військової служби Науково-методичного центру кадрової політики Міністерства оборони України Ігоря Красоти на тему «91-й охтирський окремий полк підтримки під час оборони міста м. Охтирка», де він, як безпосередній учасник оборони міста, розповів про перебіг військових подій на Сумщині в перші дні повномасштабної російсько-української війни.
З темою «Історія української національної ідентичності: осмислення минулого і виклики сьогодення» на конференції виступив кандидат юридичних наук, доцент кафедри теорії та історії держави і права Національної академії Служби безпеки України Олександр Іванов.
Надалі Богдан Юрчук аспірант освітньо-наукової програми «Історія та археологія» Університету Григорія Сковороди в Переяславі поділився своїми роздумами на тему «Розвиток культурного простору як інструмент зміцнення національної ідентичності в умовах сучасних викликів».
Після пленарного засідання робота конференції продовжилася в секційних засіданнях, у ході яких були обговорені ряд питань, зокрема: Україна в геополітичному контексті: стратегічне положення та виклики міждержавних відносин; військові конфлікти та трансформація міждержавних відносин: історичний досвід і сучасні реалії; статус військовополонених в міжнародно-гуманітарному праві в контексті історичного минулого та сучасності; збереження національної ідентичності, розвитку наукового та освітнього потенціалу України в умовах сучасних світових викликів; українське краєзнавство як складова світової історико-культурної спадщини.
Також в межах зібрання другому корпусі Університету Григорія Сковороди в Переяславі розміщено дві тематичні виставки. Перша з них розповідаєпро рекрутинг до армій на українських землях, починаючи від Русі та завершуючи сьогоденням. Частина виставки присвячена бойовим бригадам, які беруть участь в експерименті з залучення до лав добровольців віком від 18 до 24 років.
Друга двомовна виставка, присвячена атакам на зернову інфраструктуру України та обстрілам об’єктів енергетичної системи. Виставка проводить паралелі між минулим і сьогоденням, демонструючи, як геноцид продовжує використовуватися Росією як зброя – вже під час повномасштабної війни, що триває з 2022 року, через масові вбивства мирного населення та нищення критичної інфраструктури.
Організатори щиро вдячні всім учасникам за активну участь, високий науковий рівень виступів і зацікавленість у обговоренні проблем розвитку міждержавного співробітництва України в умовах сучасних викликів. За результатами конференції планується видання збірника наукових матеріалів, який буде розміщений у відкритому доступі на сайті організаторів.
Пресцентр кафедри загальної історії, правознавства і методик навчання
