Найгостріші проблеми сучасного етапу розвитку цивілізації обговорювалися на Міжнародній науково-практичній конференції «Криза сучасної геополітики: світ між демократією й авторитаризмом», яка відбулася 27-28 березня 2025 року у стінах Університету Григорія Сковороди в Переяславі.
Зібрання політологів, політичних експертів, істориків, усіх хто цікавиться політичними процесами відбулося вже вп’ятнадцяте. Участь у конференції у 2025 році взяли більше 130 осіб – науковців, науково-педагогічних працівників, вчителів, службовців, громадських діячів, здобувачів вищої освіти з багатьох наукових, освітніх, державних установ України і зарубіжжя. Акцентом нинішньої конференції стало залучення кадрових військових, спеціалістів-учених з Міністерства оборони України.
Учасники конференції обговорювали: виклики і перспективи сучасного демократичного транзиту; вплив російсько-української війни на геополітичні трансформації; етнополітичну, національну резильєнтність в умовах глобальної нестабільності; інформаційні війни в геополітичних стратегіях держав; виклики і завдання цивільно-військового співробітництва в умовах нових геополітичних реалій. Закономірно, що лейтмотивом багатьох доповідей і виступів на дискусійних панелях конференції були питання, пов’язані з геополітичними, регіональними, національними викликами російської агресії проти України.
Варто відмітити, що на пленарному засіданні 27 березня 2025 року прозвучали доповіді, які стосувалися усіх ключових питань конференції. Ректор Університету Григорія Сковороди в Переяславі, член-кореспондент Національної академії педагогічних наук, доктор історичних наук, кандидат політичних наук, професор Віталій Коцур присвятив свою доповідь підривній діяльності рф в українській освітній сфері, яка виконувала завдання перешкоджання формуванню української національної ідентичності, плекання меншовартості українців, просування російських імперських наративів у свідомість молодого покоління тощо протягом усіх років української незалежності.
Великий інтерес в учасників конференції викликала наукова розвідка про стратегії м’якої сили культури у зовнішній політиці воюючої України доктора політичних наук, професора, старшого наукового співробітника Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України Олега Калакури.
Доповідач наголосив на тому, що Україні досить складно просувати масово культурну дипломатію за рубежем через фактично тотальне засилля російського культурного продукту. Тому серед основних завдань української культурної політики як м’якої сили – боротьба з російськими наративами в інтелектуальному та культурному просторі у країнах не тільки Заходу, а і Сходу та Півдня, особлива увага до зросійщених українців та активна робота з українськими біженцями й українською діаспорою. Положення, висловлені в доповіді, викликали жваве обговорення, оскільки більшість присутніх мають власний досвід спілкування із земляками, які емігрували під час війни. Висловлювалися занепокоєння щодо післявоєнних загроз збереження національної єдності в Україні у контексті різного досвіду переживання війни. Відмічалось, що держава має проводити цілеспрямовану системну політику, яка б забезпечила стабільне економічне, безпекове середовище проживання усіх громадян.
З темою культурної дипломатії перегукувалась доповідь кандидата історичних наук, керівника експертної групи з європейської та євроатлантичної інтеграції директорату європейської та євроатлантичної інтеграції Міністерства освіти і науки України Сергія Шкабка. Він підкреслив, що вивчення досвіду викладання історії в країнах ЄС, його адаптація до українського освітньо-культурного простору та впровадження кращих методик в освітніх закладах України покликані сприяти національній резильєнтності українського суспільства у воєнний та післявоєнний періоди.
На аспектах історичної пам’яті українського та європейського суспільств як запобіжника встановлення недемократичних режимів зупинив увагу кандидат історичних наук, доцент кафедри новітньої історії України Київського національного університету імені Тараса Шевченка Олексій Вербовий. На основі чітких, доведених фактів історії Європи першої половини ХХ ст., коли відбувалося становлення тоталітарних режимів, доповідач провів паралелі з сьогоденням, наголосивши, що проблеми людства часто визначаються погано вивченою ним історією.
Інформативністю вирізнялася й доповідь доктора історичних наук, провідного наукового співробітника Молдавського державного університету Руслана Шевченка про основні наративи російської пропаганди в Республіці Молдові, їх вплив на суспільно-політичну ситуацію та методи протистояння їм. Відповідаючи на запитання, доповідач деталізував інформацію щодо останніх політичних подій в Молдові: вибори, сепаратистські / проросійські рухи тощо та підкреслив роль боротьби українців проти російської агресії для збереження суверенітету Республіки Молдова.
Жваве обговорення викликали питання побудови післявоєнної безпекової системи в Європі і світі. Ґрунтовна доповідь кандидата історичних наук, доцента кафедри міжнародних відносин та стратегічних студій Державного університету «Київський авіаційний інститут» Євгенії Горюнової розкрила роль чорноморського регіону в умовах сучасних геополітичних викликів та спрогнозувала можливі варіанти участі України у забезпеченні регіональної стабільності. Кандидат історичних наук, доцент кафедри міжнародних відносин та стратегічних студій ДУ «Київський авіаційний інститут» Єгор Брайлян наголосив на ролі безпекових союзів у геополітичному середовищі, варіантах їх переформатування в нових умовах.
Важливих питань повоєнного державного устрою України у контексті забезпечення політичної стабільності, демократичного поступу, ефективної системи управління з урахуванням національної специфіки та досвіду країн ЄС стосувалась доповідь кандидата історичних наук, наукового співробітника Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України Олексія Ляшенка.
Кандидат політичних наук, провідний науковий співробітник Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України Ростислав Балабан розкрив ціннісний вимір російсько-української війни як епіцентру протистояння демократії й авторитаризму. Він підкреслив, що основною причиною агресивного вторгнення росії в Україну було те, що, попри усі наші внутрішні проблеми, Україна почала змінюватись і вектор цих змін віддаляв її від авторитаризму як ціннісної системи і від росії як імперського авторитарного режиму.
Деяким аспектам цивільно-військового співробітництва в умовах війни, зокрема, стратегії розвитку людського капіталу, участі військових структур у захисті культурної спадщини були присвячені доповіді директора департаменту кадрової політики Міністерства оборони України Марка Андрусяка та начальника Центрального управління цивільно-військового співробітництва Генерального штабу ЗСУ Олександра Куткова.
28 березня 2025 року робота конференції продовжувалася в онлайн-форматі. Обговорювалися геополітичні, ідеологічні, соціальні аспекти сучасної кризи демократії. Піднімалися проблеми геополітичних інтересів України в умовах глобальних трансформацій світового порядку, національної, етнополітичної резильєнтності України у воєнний та повоєнний періоди, роль ідеологій, зокрема панславізму, в обґрунтуванні імперських прагнень росії, демографічні виклики України, пов’язані з війною та ін.
Учасники відзначили, що щорічна політологічна конференція в Університеті Григорія Сковороди в Переяславі є дієвою комунікаційною платформою та дієвим прикладом розбудови партнерської взаємодії влади, громадських організацій, здобувачів освіти, освітян, новаторів, експертів галузі, сприяє формулюванню важливих теоретичних висновків та варіантів вирішення практичних соціально-політичних проблем, розширенню взаємодії наукового середовища та управлінських структур.
Пресцентр кафедри політології
