12 лютого 2025 року Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського провела науково-методичний семінар «Особові колекції у фондах академічних бібліотек: формування та збереження», до якого приєдналися науково-педагогічні працівники кафедри соціальних комунікацій, документознавства та інформаційної діяльності факультету гуманітарної освіти та соціальних технологій.
Учасниками зібрання стали завідувач кафедри, професор Алла Зленко, гаранти ОП «Документознавство та інформаційна діяльність» першого (бакалаврського) рівня вищої освіти доцент Ірина Березанська, ОП «Професійна освіта (Цифрові технології)» другого (магістерського) рівня вищої освіти доцент Оксана Плужник, ОП «Журналістика та медіакомунікації» першого (бакалаврського) рівня вищої освіти доцент Тетяна Шинкар, а також доценти Олена Хмельницька і Лариса Ткаченко, викладач Ірина Гагаріна. Крім того, до заходу долучилися здобувачі вищої освіти спеціальностей 029 Інформаційна, бібліотечна та архівна справа, 061 Журналістика та 015 Професійна освіта (Цифрові технології). Захід проходив у змішаному форматі: очно та онлайн на платформі Zoom, що дозволило охопити широку аудиторію.
У ході заходу його учасники розглянули актуальні питання, пов’язані з історією, каталогізацією, цифровізацією та популяризацією особових бібліотек, що стали частиною державних фондів. Під час семінару спікери обговорили значення особових бібліотек у науковому процесі та виклики, які постають перед дослідниками в контексті їх збереження. Важливо, що ці бібліотеки є не лише частиною історичної спадщини, а й важливими джерелами для вивчення читацьких вподобань видатних особистостей. Також ішлося й про приватні колекції у складі фонду основного зберігання Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського, рідкісні видання, що належали видатним вченим, письменникам та громадським діячам. Багато унікальних видань потребують детальної ідентифікації та маркування, щоб їх можна було правильно атрибутувати. Окрім цього було наголошено на важливість цифровізації таких фондів для полегшення доступу дослідників.
Приватні бібліотеки часто містять рідкісні та унікальні видання, автографи авторів, маргіналії (позначки на полях), екслібриси, що дозволяє не лише вивчати книги, а й відтворювати інтелектуальний портрет власника. Попри важливість приватних колекцій, їхнє опрацювання стикається з рядом проблем. Не всі книги мають явні позначки про приналежність до тієї чи іншої особової бібліотеки. Деякі видання потребують реставрації через старіння паперу. Також є необхідність інтегрування інформації про ці колекції у загальнодоступні бази даних. Приватні колекції у складі фонду основного зберігання Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського є безцінним джерелом для вивчення історії науки, літератури та культури України.
На семінарі обговорювали і досвід роботи з книжковими зібраннями у Львівській національній науковій бібліотеці України імені В. Стефаника. Доповідь була присвячена книжковим колекціям українських діячів, раритетним зібранням, якими сьогодні пишається бібліотека. Окремо було наголошено на важливості їх популяризації через виставкові проєкти, наукові публікації та електронні ресурси, що сприяє доступності матеріалів для широкого кола науковців.
Студентка 3 курсу спеціальності 029 Інформаційна, бібліотечна та архівна справа Катерина Подольня зазначає, на семінарі її вразила розповідь про особову книжкову колекцію Мар’яна Коця, що зберігається у Львівській національній науковій бібліотеці імені В. Стефаника:
«Спікери звернули увагу на те, що вивчення приватних бібліотек дозволяє краще зрозуміти розвиток інтелектуального середовища України у ХХ столітті. У своїй презентації доповідачі продемонстрували, як виглядають ці зібрання, зокрема рідкісні видання, книги з помітками власника».
Студентка 2 курсу спеціальності 061 Журналістика Дарія Сухотенко розповідає, що її увагу на семінарі привернули питання вшанування наукової спадщини через особові бібліотеки:
«Було продемонстровано виступ «Інститут починається з бібліотеки», присвячений вшануванню пам’яті академіків О. О. Богомольця та Р. Є. Кавецького, а також презентовано дослідження про походження та реконструкцію книгозбірні Федора Вовка, яка нині зберігається у Науковій бібліотеці Інституту археології НАН України».
Отже, збереження особових колекцій є важливим завданням академічних бібліотек. Цифровізація, належне архівування та доступність таких матеріалів сприяють розвиткові науки та культури України. Захід став майданчиком для обміну думками, набуття нових знань і визначення актуальних напрямів досліджень у сфері бібліотекознавства.
Дар’я Рудь
студентка 2-го курсу
спеціальності 061 Журналістика
