12 квітня 2024 року викладачі кафедри цифрових технологій навчання факультету гуманітарної освіти і соціальних технологій Людмила Ісак, Василь Якуба та Ярослав Щоголєв, а також студенти спеціальності Професійна освіта (Цифрові технології) долучилися до вебінару «Програми і роботи»:застосовуємо технологію обчислювального мислення» – фінального заходу із циклу «Ключі від інформатики – ключі від життя», який тривав протягом цього начального року. Його організував Український освітянський видавничий центр «Оріон».
Спікерами даних вебінарів були: Наталія Морзе, співавторка модельних навчальних програм з інформатики для НУШ, а також кількох поколінь підручників з інформатики для початкової, середньої і старшої школи, член-кореспондентка Національної академії педагогічних наук України, професорка Київського університету імені Бориса Грінченка, докторка педагогічних наук, заслужений працівник освіти України, міжнародна експертка з цифрових навичок та цифрового навчання Європейської навчальної фундації European Training Foundation (м. Київ); Ольга Барна, співавторка модельних навчальних програм з інформатики для НУШ, а також кількох поколінь підручників з інформатики для початкової, середньої і старшої школи, кандидатка педагогічних наук, доцентка Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка, учитель/викладач-методист вищої категорії, заслужений працівник освіти України (Тернопільська область) й Ірина Красуцька – головна редакторка Українського освітянського видавничого центру «Оріон», членкиня Національної спілки журналістів України.
«Ми неодноразово приймали участь у цьому циклі вебінарів, зокрема 13 жовтня 2023 року на тему «Мережеві технології та Інтернет» й 1 грудня 2023 року на тему «Цифрова творчість: навчаємо учнів співпрацювати». Студенти цікавляться сучасними технологіями, ми переглядаємо записи вебінарів, обговорюємо їх. Технологія обчислювального мислення – це методика, що використовується для вирішення складних завдань шляхом застосування комп’ютерних алгоритмів та обчислювальних засобів. Це може включати в себе розробку програмного забезпечення, створення моделей для аналізу даних, розв’язання математичних задач, і багато іншого. Для нас це можливість розглянути щось нове та впровадити у навчання при викладанні циклу своїх дисциплін», – розповідає Людмила Ісак.
«Технологія обчислювального мислення має значний потенціал у навчанні і може бути використана для поліпшення якості навчального процесу. З використанням алгоритмів машинного навчання можна створити індивідуалізовані програми навчання для кожного учня. Це допоможе адаптувати навчальний матеріал до потреб і темпу кожного учня, сприяючи кращому засвоєнню матеріалу. Обробка даних про успішність учнів може допомогти виявити слабкі місця в навчальному процесі та розробити стратегії для їх поліпшення. Наприклад, можна використовувати аналітику для ідентифікації тем, які потребують додаткової уваги або підходів до викладання, що працюють краще. Ці технології можуть створити таке навчальне середовище, де здобувачі можуть взаємодіяти з матеріалом більш ефективно. Наприклад, студенти можуть виконувати віртуальні експерименти або взаємодіяти з 3D-моделями складних концепцій. Використання обчислювального мислення може покращити якість та ефективність онлайн-курсів і платформ навчання. За допомогою алгоритмів можна створити інтерактивні завдання, персоналізовані рекомендації для студентів і забезпечити зворотний зв’язок з швидкою реакцією на потреби користувачів. Технологія обчислювального мислення в навчанні може допомогти створити більш ефективні та інноваційні методи навчання, що відповідають потребам сучасного освітнього середовища» – продовжив Ярослав Щоголєв.
У свою чергу Василь Якуба додав, що «використання технології обчислювального мислення в навчанні цифрових технологій може забезпечити більш ефективний та цікавий процес навчання. Використання обчислювального моделювання дозволяє студентам експериментувати з різними концепціями і технологіями в безпечному віртуальному середовищі. Наприклад, студенти можуть створювати й тестувати програми в інтерактивних віртуальних середовищах, що допомагає їм зрозуміти технологічні концепції. Здобувачі можуть працювати над проектами, що використовують методи штучного інтелекту та аналізу даних, щоб вивчати сучасні технології. Використання обчислювального мислення дозволяє створювати інтерактивні онлайн-ресурси та платформи для навчання, що надають студентам можливість експериментувати з кодом, виконувати завдання та отримувати миттєвий зворотний зв’язок. Використання технології обчислювального мислення в навчанні інформаційних технологій дозволяє підвищити зацікавленість студентів, зрозуміння матеріалу та підготовку до реальних ситуацій у сфері технологій».
Сковородинівці дякують Наталії Морзе, Ользі Барні й Ірині Красуцькій за можливість долучатися до вебінарів не лише науково-педагогічним працівникам Університету Григорія Сковороди в Переяславі, а й студентам. Команда та здобувачі кафедри цифрових технологій навчання з нетерпінням чекають зустрічі у літній школі з інформатики. Навчаючись – перемагаємо!
Пресцентр кафедри цифрових технологій навчання