14 лютого 2024 р. за ініціативи кафедри історії і культури України та спеціальних історичних дисциплін факультету гуманітарної освіти і соціальних технологій в Університеті Григорія Сковороди в Переяславі відбулася ІІІ Всеукраїнська науково-практична конференція «Соціокультурні трансформації в Україні ХХ-ХХІ ст. і подолання радянської спадщини в освіті, культурі, ментальності».
Співорганізаторами заходу виступили: Національний історико-етнографічний заповідник «Переяслав», Інститут історії України НАН України, Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка, Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України, а також кафедра загальної історії, правознавства і методик навчання Університету Григорія Сковороди в Переяславі.
У 2024 році до роботи у конференції долучилося більше 100 учасників – професори, доктори наук, наукові співробітники, викладачі, аспіранти та здобувачі вищої освіти.
З вітальним словом виступили: доктор історичних наук, професор, ректор Університету Григорія Сковороди в Переяславі Віталій Коцур, який зазначив, що «проведення наукових заходів в умовах російсько-української війни є надзвичайно важливою складовою нашої діяльності, кожен науковець повинен зробити свій вклад у дослідження як подій минулого, так і сучасності».
Доктор історичних наук, професор, завідувач відділу воєнно-історичних досліджень Інституту історії України НАН України Олександр Лисенко, зазначив: «Наша місія полягає в тому, щоб донести знання не тільки здобувачам вищої освіти, а й суспільству, цілій державі!».
Доктор історичних наук, професор, завідувач кафедри історії України та правознавства Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка Василь Ільницький, вітаючи учасників зібрання, відзначив, що дана конференція стане ефективним майданчиком для вирішення складних питань подолання радянської спадщини в освіті, культурі та ментальності.
Також до вітального слова приєднався доктор історичних наук, професор, завідувач відділу політичної культури та ідеології Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф. Кураса НАН України Юрій Ніколаєць, який зосередив увагу слухачів на тому, що надзвичайно важливим є подолання радянської спадщини і переформатування свідомості шляхом дерадянізації. Саме молодь зараз захищає Україну від ворогів, а виховання молоді є справою провідних українських закладів вищої освіти.
Кандидат історичних наук, професор, заступник генерального директора з науково-методичної роботи Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав» Олександр Колибенко привітав учасників заходу від імені керівництва та науковців Заповідника, відзначивши, що тематичні напрямки роботи конференції відповідають специфіці роботи музеїв та є дуже актуальними на даному етапі.
Під час пленарного засідання з доповідями виступили: Володимир Скляр, доктор історичних наук, професор, провідний науковий співробітник Відділу «Український етнологічний центр» Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені Максима Рильського; Олеся Стасюк, доктор історичних наук, Голова Національної асоціації дослідників Голодомору-геноциду українців; Олександр Лисенко, доктор історичних наук, професор, завідувач відділу воєнно-історичних досліджень Інституту історії України НАН України; Олег Калакура, доктор політичних наук, професор, головний науковий співробітник відділу етнополітології Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України; Юрій Ніколаєць, доктор історичних наук, професор, завідувач відділу політичної культури та ідеології Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України; Світлана Маркова, доктор історичних наук, доцент, керівник відділу наукової роботи, професор кафедри соціогуманітарної підготовки Хмельницького кооперативного торговельно-економічного інституту; Олександр Колибенко, кандидат історичних наук, професор, заступник генерального директора з науково-методичної роботи Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав»; Леся Коцур, кандидат історичних наук, доцент, доцент кафедри політології Університету Григорія Сковороди в Переяславі; Петро Приходько, аспірант ІІ року навчання кафедри історії і культури України та спеціальних історичних дисциплін Університету Григорія Сковороди в Переяславі; Максим Левченко, аспірант І року навчання кафедри історії і культури України та спеціальних історичних дисциплін Університету Григорія Сковороди в Переяславі. Переповідаємо вам найкавіші висловлені учасниками тези:
Володимир Скляр розкрив особливості нищення української ідентичності в результаті російської імперської політики, відзначивши, що народ, який не знає історії свого народу не має майбутнього.
Олеся Стасюк дійшла висновку, що історія російської імперії не є можливою без українців, а росія систематично здійснювала духовний і моральний геноцид над українцями. На сучасному етапі цю модель поведінки відтворює путінська пропаганда.
Олег Калакура зазначив, що жертвами війни стають прикордонні з росією регіони, а сьогодні відбувається потужний процес українізації та повернення до історичних коренів. На думку вченого, віддаленість від зони бойових дій впливає на співпереживання та сприйняття реальності. Особливо гостро дане питання простежується під час спілкування з родинами військових та загиблих героїв.
Юрій Ніколаєць, розповів про формування культу загибелі в рф, а також культу війни та насильства. Особлива роль у даному процесі відводиться російській православній церкві. Представники російського духовенства наголошують на тому, що «російські солдати можуть і повинні вмирати за інтереси своєї Батьківшини», ця пропаганда активізувалася впродовж 2020-2021 рр. та пов’язана з підготовною інформаційного поля до спеціальної воєнної операції.
Олександр Лисенко, зупинився на проблемі подолання Україною російсько-радянських міфів, зауваживши, що російський диктатор переслідує одну стратегічну мету – легалізувати і легітимізувати претензії москви на всі східно-слов’янські території оголошені історично «російськими землями». При цьому путін не просто декларує так звані сфери впливу росії, а ставить світ перед фактом, захоплюючи його збройним шляхом і нагадуючи при цьому Україні на відведене їй місце в концепції «руського міру».
Світлана Маркова у доповіді на тему «Людиноненависницька ідеологія кремля: дослідження та викладання теми «Голодомор-геноцид 1932-1933 рр.» зробила висновок, що геноцид українського народу не припинився й до нині, має пролонговану дію і латентні складові, тому сьогодні надзвичайно важливим завданням є збереження спогадів наших предків.
Надалі Олександр Колибенко звернувся до проблеми охорони предметів культурної спадщини на прикладі княжого двору Переяславля Руського; Леся Коцур розповіла про реваншистський та проросійський вимір парламентської передвиборчої кампанії в Україні 1994 року, а також навела приклади передвиборчих програм, що поширювалися в українському політичному просторі; Петро Приходько охарактеризував типологію наративів роспропаганди на шпальтах газети «Комсомольська правда» / «Комсомольська правда в Україні» 1991-2000 рр.; Максим Левченко акцентував увагу на спробах подолання радянської спадщини в українському телепросторі на зорі української незалежності (1990-1992 рр.), принагідно поділившись міркуваннями щодо цього процесу на сучасному етапі.
Підсумовуючи, учасники конференції наголосили на необхідності подолання радянської спадщини в освіті, культурі, ментальності, посиленні соціальної згуртованості українського суспільства, що дозволить успішно протистояти сучасним викликам. Практична реалізація науково-обґрунтованих підходів, сформованих під час дискусій, сприятиме розв’язанню актуальних соціогуманітарних питань, які постали перед Україною. Результати роботи конференції будуть відображені у збірнику матеріалів.
Пресцентр кафедри історії і культури України та спеціальних історичних дисциплін
