Сім років сплинуло відтоді, як Герої Небесної Сотні пожертвували своїм життям заради людської гідності та європейського майбутнього нашої країни. Університет Григорія Сковороди, серед викладачів та нещодавніх випускників якого не бракує тих, хто так само відстоював гідність і цивілізаційний вибір українського народу, ніколи не лишається осторонь відзначення пам’ятних «майданівських» дат, та пам’ятає про тих громадян, завдяки яким було змінено перебіг історії нашої держави під час подій Революції Гідності, та тих, хто ціною власного життя захищав ідеали демократії, відстоював права та свободи людини, її ціннісний вибір. Відтак, 22 лютого, по опівдні, читальна зала імені Сигізмунда ІІІ традиційно зібрала науковців, викладачів, студентів та освітян на круглий стіл під назвою «За незалежність, волю і соборність!».
Перед початком зібрання усі охочі мали змогу переглянути тематичну, однойменну з назвою круглого столу, виставку, яка від Дня Соборності України експонується в стінах нашого університету та демонструє героїзм та жертовність українців у боротьбі за соборність та незалежність України на прикладі героїчних вчинків кращих представників української нації, зокрема наших земляків, й розкриває етапи боротьби за незалежність та соборність України різних періодів становлення нашої нації, висвітлює роль переяславців у державотворчому та волонтерському русі, знайомить з науковою, громадською та волонтерською діяльністю патріота України Ярослава Потапенка.
При перегляді численних копій документів 1918-1919 рр., фотодокументів та речових експонатів, що були передані музейникам переяславськими учасниками Революції Гідності й АТО, у пам’яті багатьох очевидців та безпосередніх учасників тих подій, які у цей день долучилися до роботи круглого столу, зринали спогади про події семирічної давнини. Представлені експонати не лишити байдужими й здобувачів – публічних управлівнців, політологів і істориків, які нині навчаються на першому курсі, і, в силу юного віку, не могли бачити ці події на власні очі.
Коли ж зал вмістив достатню кількість охочих учасників, які максимально використовували засоби індивідуального захисту та дотримувалися соціальної дистанції з вітальним словом до всіх присутніх звернувся модератор заходу, «голос» Переяславського майдану у 2014 році, кандидат історичних наук Юрій Бобровнік, який поділився власними спогадами про Революцію Гідності, та зазначив, що боротьбу ще не закінчено, вона триває і продовжується разом з війною на Сході України, де й досі гинуть люди, а багато українців самовіддано працюють заради перемоги української нації. Після його вступного слова присутні вшанували пам’ять загиблих героїв Небесної Сотні хвилиною мовчання.
Надалі до учасників зібрання звернувся доктор історичних наук, професор, декан факультету гуманітарно-природничої освіти і соціальних технологій університету, старший науковий співробітник відділу національних меншин інституту політичних і етнонаціональних досліджень імені І. Ф. Кураса НАН України та безпосередній учасник Революції Гідності Віталій Коцур. Він зазначив, що події Революції Гідності стали ключовим етапом боротьби за незалежність, що триває й до нині.
«Подібного роду заходи проводяться в університеті з метою патріотичного виховання студентської молоді та популяризації усної історії серед широкого загалу. Донести інформацію, поспілкуватися з безпосередніми учасниками подій Євромайдану – це основна мета проведення даного круглого столу» – зауважив Віталій Вікторович та висловив вдячність організаторам виставки «За незалежність, волю і соборність!» до Дня Соборності України та Дня Героїв Небесної Сотні у особі колективу НІЕЗ «Переяслав», та висловив сподівання на те, що, згодом, ця виставка почне експонуватися на постійній основі. Зазначивши, що про означені темою зібрання події слід розповідати, популяризувати їх шляхом переповідання усної історії з-поміж народних мас Віталій Коцур наголосив, що ті, хто пройшов Революцію Гідності та бойові дії на Сході України розуміють істинне значення основних суспільних цінностей. Тому спілкування з такими людьми сьогодні є досить важливим.
Розкриваючи основні процеси Революції Гідності, наслідки війни, доповідач зазначив, що поступово ми відходимо від російського ярма. Згадуючи Ярослава Потапенка, розповів про поступ переяславців під час революційних подій, формування сотень, десятків, одну з яких він очолював особисто. Завершуючи своє вітальне слово декан факультету гуманітарно-природничої освіти і соціальних технологій відзначив, що моральні та духовні цінності повинні переважати над матеріальними, що, в свою чергу, є ключовим чинником для патріотичного виховання підростаючого покоління.
Старша наукова співробітниця Музею українського рушника Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав», учасниця Революції Гідності Наталія Заїка, яка тримала слово наступною, відзначила, що виставка присвячена памʼяті Героїв Небесної Сотні діє ще з 2015 року. Перша експозиція була представлена у Музеї Заповіту Т.Г. Шевченка, а до її створення долучилися музейники Бова Ірина Сергіївна (нині покійна), Вовкодав Сергій Михайлович, Гладун Леся Іванівна, Дембіцький Станіслав Семенович, Заїка Наталія Любомирівна, Губар Світлана Миколаївна, Тетеря Світлана Анатоліївна, Тетеря Дмитро Анатолійович та Товкайло Микола Тихонович. «Нині ми маємо сьому тимчасову виставка, яка, на прикрість, не може стати постійною через присутність приміщення. Серед іншого, Наталія Любомирівна відзначила:
«Майдан стояв за честь, за гідність, за нас з вами».
Доктор філологічних наук, професор кафедри української і зарубіжної літератури та методики навчання ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди», учасник Революції Гідності Микола Корпанюк у ході свого виступу виголосив доповідь на тему «Потреби посилення національно-патріотичного виховання з молоддю у руслі історичних подій».
«Наша історія – це вічна боротьба з ворогами: північними, східними, південними та західними. Без щоденної патріотичної праці над собою, нам буде не просто. Московія ніколи не втихомириться. Ця монголо-татарська шушваль вміє тільки топтати та руйнувати, будувати вони не вміли, не вміють і не хочуть!» – зауважив Микола Павлович.
Доктор педагогічних наук, професор кафедри української і зарубіжної літератури та методики навчання факультету української та іноземної філології, учасник Революції Гідності – Ганна Токмань, яка звернулася до присутніх наступною акцентувала увагу слухачів на проблемах української мови та екзистенційного вибору. Ганна Леонідівна наголосила, що поняття «перша мова», «мова навчання», «мова побутового спілкування» та «рідна мова» не є тотожними.
«Рідна мова, у першу чергу, відображає духовний рівень особистості. Російськомовні українці мають самі забажати, аби їхні діти говорили державною мовою. Тому в цьому плані потрібно проявити терпіння» – додала спікерка.
Події Революції Гідності породили на теренах України нову хвилю мобілізації добра – волонтерства, яке активно продовжилося після подій на Майдані у зв’язку з початком антитерористичної операції на Сході України. У ході круглого столу до розмови долучилися переяславські волонтери Інна Марченко та Микола Швиденко. Вони констатували, що Переяславщина свого часу стала одним з епіцентрів розвитку волонтерства. Інна Марченко відзначила, що волонтером є кожна людина, яка надає допомогу. Війна продовжується і військові потребують моральної підтримки набагато більше, ніж матеріальної допомоги. Відомі волонтери підкреслили, що продовжуватимуть свою справу доки не завершиться війна.
Проміжною гілкою розмови стали виступи учасників та очевидців подій Революції Гідності, співзасновників та активних авторів альманахів Літературного товариства імені Ярослава Потапенка, які, після відходу Ярослава Олександровича у засвіти, продовжили нести його просвітницьку місію – створили майданчик для публікації та поширення творів молодих українських авторів та просувають поміж люди гарну українську літературу та влучне вітчизняне слово. Блок таких виступів відкрив працівник університету, аспірант Глухівського національного педагогічного університету імені Олександра Довженка Максим Левченко, який поділився роздумами на тему «Революція Гідності через призму українського медіа», зазначивши, що нині надзвичайно важливо, аби підростаюче покоління знало правду про Революцію Гідності. Максим підсумував, що за останні роки Україна зробила потужній культурний та медійний поступ уперед, а також провів короткий екскурс в історію створеного у 2016 році Літературного товариства імені Ярослава Потапенка та продекламував свою авторську поезію «І був мені сон…», яку присвятив полеглим борцям за волю України. У продовження його слів прозвучав виступ учасника Революції Гідності, ще одного співзасновника Літературного товариства імені Ярослава Потапенка Тараса Сафонюка, який яскраво розкрив тему «Революція Гідності: очима очевидця» та продекламував авторську поезію «Немов грім серед ясного неба…» присвячену Ярославу Олександровичу Потапенку. Тарас повідомив, що нині ЛТЯП (коротка абревіатура Товариства – прим.авт.) готує до виходу авторський документальний фільм, присвячений лідеру Переяславського майдану Ярославу Потапенку. Творці сподіваються, що встигнуть завершити його до дня народження Ярослава Олександровича – 28 жовтня 2021 року.
Кобзарі відіграли не менш важливу роль у подіях Революції Гідності, а відтак кандидат історичних наук, кобзар, учасник Революції Гідності Микола Товкайло, який тримав слово наступним, розповів про те, що бандуристи завжди були на вістрі подій, як у козацькі часи, так і в період Революції Гідності.
«Під час подій Євромайдану співати можна було у Будинку міської ради на Хрещатику, Українському домі, Будинку профспілок, Міжнародному палаці мистецтв та на центральній сцені Майдану. Там лунали твори героїчного характеру… …Якщо вам будуть казати, що війна почалася 7 років тому – не вірте, а читайте історію! Вона міняла форми, міняла методи, але вона ніколи не закінчувалася. І ми не знаємо, коли закінчиться ця війна», – підсумував кобзар. та виконав для всіх учасників круглого столу «Думу про Хведора Безрідного».
Наостанок зібрання, ще одна членкиня Літературного товариства імені Ярослава Потапенка Томашевська Єлизавета зачитала свою авторську поезію «Ми зростали у полі пшеничному маками…», таким чином підбивши підсумки роботи круглого столу.
Підсумовуючи роботу круглого столу «За незалежність, волю і соборність!» присвяченого памʼяті Героїв Небесної Сотні та однойменної виставки, слід відзначити важливість проведення таких заходів для просвітлення суспільства і поширення української національної ідеї. Ключовим результатом Революції Гідності стало формування україноцентричної позиції значної частини суспільства. Майбутній розвиток України повністю залежить від уміння захищати, культивувати і популяризувати українських героїв, історичну пам’ять, мову та інші національні цінності.
Поміж тим, додамо, що організаторами круглого столу стали Університет Григорія Сковороди в Переяславі, НІЕЗ «Переяслав», Наукове товариство студентів, аспірантів, докторантів і молодих вчених, Бібліотека університету та Літературне товариство імені Ярослава Потапенка.
Наталія Новородовська