Заходи відбулися за планом наукової роботи кафедри документознавства та методики навчання, які проведені упродовж 2020 календарного року. Констатуємо, що попри пандемію, структурному підрозділу справді вдалося все задумане.
На початку травня кафедрою було проведено науково-практичний семінар «Значення академічної доброчесності в сучасному освітньо-науковому просторі університету». Мета науково-методичного семінару – донести до університетської спільноти значення академічної доброчесності і наслідки недотримання її постулатів. Адже академічна доброчесність означає, що в процесі навчання та дослідницької роботи здобувачі вищої освіти, викладачі та науковці послуговуються, передусім, принципами чесної праці та навчання, що стане невід’ємною складовою нової академічної культури нашого університету.
Відкрила науково-методичний семінар – кандидат історичних наук, доцент, завідувач кафедри документознавства та методики навчання Алла Зленко, яка зазначила, що академічна доброчесність – це основа якості освіти. Українська вища освіта змінюється і важливою умовою успішного розвитку є впровадження принципів академічної доброчесності в навчання, викладання та наукову діяльність.
Про «Академічну доброчесність: основні терміни та поняття» доповідала доктор філологічних наук, професор, заступник завідувача кафедри з наукової роботи Марина Навальна. Далі Людмила Шимченко, кандидат філософських наук, доцент познайомила учасників із доповіддю «Нормативно-правове забезпечення академічної доброчесності в Університеті Григорія Сковороди в Переяславі», про «Правове регулювання академічної доброчесності» розповіла кандидат історичних наук, доцент кафедри Неоніла Красножон. Доктор історичних наук, доцент кафедри Інна Демуз представила для обговорення доповідь «Академічна недоброчесність та шляхи її подолання».
Завідувач кафедри Алла Зленко поінформувала учасників семінару про започаткування нових курсів при кафедрі для здобувачів вищої освіти «Основи академічного письма». Опанування навичками якісного академічного письма – складний процес, який потребує тривалих і наполегливих зусиль. Навчаючись на курсах «Основи академічного письма» очікуваними результатами навчання стануть розуміння основних принципів та базових навичок академічного письма здобувачами освіти. У даному курсі слухачів буде ознайомлено із кращими та небажаними прийомами письма, дано їм можливість практики в рамках виконання певних завдань, окреслено напрями, в яких слухачі зможуть далі самовдосконалюватися після завершення курсу.
У науково-методичному семінарі взяли участь науково-педагогічні працівники кафедри та здобувачі спеціальностей «Професійна освіта (Документознавство)» і «Професійна освіта (Видавничо-поліграфічна справа)».
Новий 2020-2021 навчальний рік став вдалим продовженням цього поступу й активно стартував серією науково-методичних та науково-практичних семінарів для науково-педагогічних працівників кафедри документознавства та методики навчання та здобувачів: «Практика та новітні підходи до дистанційного навчання» та «Дистанційне навчання: сучасний погляд на переваги та проблеми», які відповідно відбулися 14 вересня та 30 вересня 2020 року.
На обох семінарах було розглянуто особливості впровадження дистанційної освіти в сучасну систему вищої освіти, обговорено новітні моделі та технології дистанційного навчання, механізми мотивації та оцінювання студентів під час дистанційного навчання.
Під час їх проведення науково-педагогічні працівники кафедри обговорили багато цікавих та важливих питань, які гостро постають на порядку денному у наш час, і мають ключове місце в умовах пандемії. Зокрема, доктор філологічних наук, професор, заступник завідувача кафедри документознавства та методики навчання з наукової роботи Марина Навальна розкрила проблему онлайн-комунікації починаючи від її теоретичних засад і закінчуючи її практичним втіленням, кандидат історичних наук, доцент, заступник завідувача кафедри з навчально-методичної роботи Олена Ісайкіна розповіла про організацію та оцінку ефективності віддаленої роботи; кандидат педагогічних наук, старший викладач кафедри Руслана Тимченко познайомила всіх присутніх з можливостями заохочення та мотивації здобувачів вищої освіти в онлайн-режимі, а особливості системи оцінювання під час дистанційного навчання охарактеризувала кандидат філософських наук, доцент кафедри Людмила Шимченко.
Семінари були означені жвавим рівнем дискусії та обговорення, а виступи доповідачів було унаочнено презентаціями. Варто зауважити, що під поняттям дистанційного навчання у ході семінарів було розглянуто увесь інструментарій сучасних технологій, які нині забезпечують передачу інформації в інтерактивному режимі шляхом використання інформаційно-комунікаційних технологій від тих, хто навчає, себто викладачів, а також тих, хто навчається – студентів чи слухачів.
Завдяки своїм основним принципам, зокрема у контексті інтерактивної взаємодії в процесі роботи, надання здобувачам можливості самостійного освоєння досліджуваного матеріалу та консультаційного супроводу в процесі дослідницької діяльності, цей вид навчання активно використовується під час підготовки не лише у закладах вищої освіти, а й в бізнес-школах.
Уже в жовтні, згідно плануванню кафедри, відбувся науково-практичний семінар для здобувачів вищої освіти «Поєднання неформальної та формальної освіти для розвитку особистості». Напередодні його проведення здобувачі першого (бакалаврського) рівня за спеціальністю 015 Професійна освіта (Документознавство) Тетяна Кисіль та Марина Твердохліб пройшли онлайн курси на платформі «Prometheus», здобутими знаннями та вміннями вони люб’язно поділилися на семінарі.
«Критичне мислення для освітян» – тема, яку широко розкрила Тетяна Кисіль, адже воно, разом із сучасним освітнім процесом, який побудований на його основі, за останні 10 років стали основою освітніх реформ у провідних країнах Європи.
«Всесвітній економічний форум у Давосі регулярно складає перелік актуальних навичок, необхідних для успішної кар’єри. За останні роки критичне мислення піднялося в рейтингу цих навичок з 4 місця (навички для 2015 року) до 2 місця (навички, які будуть важливими в 2020 році). Уміння критично мислити забезпечує науково-технічний і суспільний прогрес та є запорукою демократії, а освіта відіграє в його розвитку першорядну роль. Критичне мислення забезпечує самостійні та відповідальні дії, а також характеризується самовдосконаленням» – зазначила Тетяна.
У свою чергу Марина Твердохліб ознайомила присутніх з темою «Як ефективно спланувати та провести діалог». Це була унікальна можливість по-іншому поглянути на діалог, побачити в ньому інструмент урегулювання непорозуміння, що виникає через відмінності у баченні, ставленні, позиції. «Зазвичай ці відмінності стають причиною виникнення негативних емоцій і переживань, припинення реалізації проєктів, впровадження реформ, загострення соціальної напруженості тощо. Водночас відмінності є ресурсом для розвитку, особливо тоді, коли ми перестаємо боятися і починаємо працювати, використовувати діалог не просто для спілкування, а як метод, інструмент, що допомагає зрозуміти інших» – переконана Марина.
Долучилися до здобуття неформальної освіти і здобувачки другого (магістерського) рівня Віка Мисевра та Юлія Квінт. Здобувачки успішно опанували курс «Наукова комунікація в цифрову епоху» та отримали сертифікати. Як зазначили здобувачки «Курс призначений для всіх, хто прагне дізнатися більше про наукову комунікацію, її основні складники, новітні тренди та технології, секрети ефективної роботи з інформацією, управління даними дослідження, а також отримати відповідні навички. Після завершення курсу ви зможете: зрозуміти, як відбувається сучасна наукова комунікація, яким чином відкритий доступ, відкрита наука, відкриті ліцензії, управління даними досліджень впливають на життєвий цикл наукового дослідження, зокрема, у поширенні та збереженні результатів вашого дослідження; застосовувати сучасні практики та пошукові техніки для роботи з науковими джерелами, використовувати універсальні та спеціалізовані інформаційні ресурси, сучасні веб-застосунки для різних етапів дослідження і не тільки».
Також у жовтні науково-педагогічні працівники кафедри документознавства та методики навчання факультету гуманітарно-природничої освіти і соціальних технологій Університету Григорія Сковороди в Переяславі брали участь у навчально-методичному вебінарі «Методика використання цифрових технологій в освітньому процесі», що відбувався в університеті. Його програмою передбачалися доповіді «Управління освітнім процесом в умовах COVID-19: впровадження сучасних інструментів онлайн-освіти» (декан факультету гуманітарно-природничої освіти і соціальних технологій, доцент кафедри публічного управління та адміністрування, доктор історичних наук Віталій Коцур), «Огляд ліцензованого пакету програм Microsoft Office 365 версії A1 та робота у Microsoft Teams» (керівник відділу PR-технологій та зв’язків з громадськістю, голова Наукового товариства студентів, аспірантів, докторантів і молодих вчених університету Оксана Луцик), «Онлайн-комунікації в організації освітнього процесу. Платформи та сервіси» та «Використання Google Classroom в освітньому процесі» (доцент кафедри цифрових технологій навчання, кандидат педагогічних наук Борис Шевчук), «Реалізація функціональних можливостей FLOW!WORKS у навчальній та науковій діяльності викладача» (доцент кафедри цифрових технологій навчання, кандидат історичних наук Олександр Васенко), «Відкриті освітні ресурси: цифрова трансформація навчального середовища» (завідувач кафедри цифрових технологій навчання, кандидат педагогічних наук, доцент Валерій Хомич), «Використання платформи MOODLE в організації дистанційного навчання у закладах вищої освіти» (доцент кафедри цифрових технологій навчання, кандидат історичних наук Василь Якуба, старший викладач кафедри цифрових технологій навчання Ярослав Щоголєв), «Висвітлення проблеми використання різних навчальних платформ у журналі «Комп᾿ютер у школі та сім᾿ї» (головний редактор журналу «Комп᾿ютер у школі та сім᾿ї», завідувач лабораторії навчання інформатики Інституту педагогіки НАПН України, доцент кафедри цифрових технологій навчання, кандидат фізико-математичних наук Віталій Лапінський). Після проходження дводенного навчально-методичного вебінару викладачі кафедри документознавства та методики навчання не тільки посилили інформаційно-комунікаційні знання про роботу на дистанційних платформах, а й отримали позитивні враження. По завершенню навчання всі слухачі отримали сертифікати.
Уже традиційний студентський круглий стіл «Документно-інформаційні комунікації: сучасність та перспективи розвитку» відбувся 25 листопада 2020 року, де студенти-документознавці виступили зі своїми результатами досліджень, обговорили нагальні питання сучасного документознавства та окреслили перспективи подальших наукових розвідок.
Отже, упродовж 2020 року на науково-методичних семінарах, спільних засіданнях кафедри і робочих груп з підготовки освітніх програм, науково-педагогічними працівниками та здобувачами вищої освіти обговорено науково-теоретичні аспекти і досвід упровадження дистанційного навчання, можливості неформальної освіти, цифровізацію як ключовий фактор розвитку освіти ХХІ століття, що сприяє особистісному і професійному розвитку здобувачів та науково-педагогічних працівників, дозволяє уникнути психолого-педагогічних проблем, які виникають під час дистанційного та змішаного навчання.
Прес-центр кафедри документознавства та методики навчання